Домашнє завдання для школярів: Україна vs Європа

Від об’єму домашнього завдання залежить якість його виконання і мотивація учнів.

Останні роки в Україні активно впроваджується реформа Нової Української Школи. Зміни вже відбуваються в 1-3 класах, а скоро НУШ очікується й у середній та старшій школах. Одне з найголовніших питань, яке намагається вирішити нова реформа – це об’єм домашнього завдання. Згідно з програмою НУШ, першачки не отримують завдання додому, а в інших класах початкової школи вони чітко регулюються часовими рамками.

У рубриці «Правила школи» ексміністерка освіти і науки Лілія Гриневич зазначила:

Важливо цього часу дотримуватися, щоб дитина не перевтомлювалась і не втрачала мотивації до навчання. Треба пам’ятати, що позаду в неї був навчальний день.

 Отож, скільки часу має витрачати учень 2-4 класів на виконання домашніх завдань? 

2-й клас – 45 хвилин

3-й клас – 1 година 10 хвилин

4-й клас – 1 година 30 хвилин.


 Що відбувається насправді? 

Сучасний учень навчається приблизно 55 годин на тиждень – і це більше ніж середньостатистичний робочий тиждень дорослої людини. На жаль, в Україні й досі існують санітарні норми, вигадані чиновниками ще 20 років тому. Згідно з ними, шестикласник має проводити над домашньою роботою не більше двох з половиною годин, а старшокласник – чотири.

В реальності все може бути інакше. Наприклад, третьокласник Микола не любить домашні завдання, бо іноді не зовсім розуміє, що саме необхідно робити:

Неправильно виконав, а вчителі кажуть: «Ах ти такий негідник, роби ще вдома». Ти робиш завдання ввечері, а не вранці. Вранці у тебе мізки промиті, все добре, ти відпочив. Потім приходиш додому – домашка. Мама каже: «Ану швидко сів за парту і почав робити домашку!» Ти, звичайно, вчишся і, можна сказати, нічому й не вчишся.

Іванна Коберник, радниця міністерки освіти і науки, зазначає, що для дитини на гіроскутері, оточеної гаджетами, домашні завдання мають бути щонайменше зрозумілі, а також цікаві й творчі.

Якщо якийсь вчитель задає 50 прикладів з сьогодні на завтра чи післязавтра, це не означає, що треба скасувати домашнє завдання. Це означає, що вчителі потребують нових методик. Домашні завдання, які ти можеш переписати з інтернету, це погані домашні завдання, – наголошує пані Іванна.

З таких предметів як основи здоров’я, фізкультура, музика та трудове навчання, домашніх завдань не повинно бути взагалі.

Коли я чую, що задаються якісь вишивки бісером і вся сім’я сидить вишиває ночами, то зрозуміло, що вчитель абсолютно не порахував, скільки часу вимагає та чи інша робота, – додає радниця.

Чи можна щось зробити з цією негативною тенденцією, зважаючи на те, що у старшій школі в середньому аж 22 уроки? Погляньмо на досвід зарубіжних країн.


 Що відбувається за кордоном? 

Франція

У Франції домашні завдання заборонені законом з 1956 року – в ньому зазначається, що більше 6 годин навчання на день погано впливають на психічний і фізичний розвиток дитини. Сучасні ж французькі вчителі вважають невеликі півгодинні домашні завдання корисними, адже вони допомагають краще зрозуміти матеріал.

Під час перших двох років навчання у французькій початковій школі діти не отримають домашніх завдань. Згодом їх поступово додають, пропонуючи вивчити вірш на пам'ять або прочитати невеликий за розміром текст.

Французькі школи ділять домашні завдання на два типи: ті, що задають у будні дні, й ті, що на вихідні. Якщо на вихідних учні встигають виконати усю необхідну роботу, то впродовж тижня їм вистачає лише 30 хвилин на домашнє. Відтак залишається більше часу на відпочинок. Крім того, під час канікул, які влітку тривають 2 місяці (липень і серпень), домашніх завдань немає зовсім.

Німеччина

У Німеччині вихідні та канікули існують виключно для відпочинку, без списку необхідної для прочитання літератури на літо. Однак і найдовші канікули року тривають 6 тижнів, а не три місяці, як в Україні.

Щоб мотивувати дітей до читання, у школі влаштовують спеціальні читальні дні: учні можуть принести ковдру і улюблену книжку та прочитати захопливу історію разом з усім класом.    

Оцінювання у Німеччині – це комплексне рішення вчителів і батьків. Його можуть запровадити або з третього, або з четвертого класу.

Фінляндія

У Фінляндії новий навчальний рік починається на початку серпня й у неймовірно розслабленому режимі.

Ми починаємо навчання у серпні в середу або у четвер. Але вчителі приходять, звісно, в понеділок, і готуються до навчального року. Перші кілька шкільних днів зазвичай скорочені. Тож ми починаємо навчальний рік дуже м’яко, – розповідає директор фінської школи Сату Арокарі.

По школі діти ходять в шкарпетках, а вимог до шкільної форми немає. Єдине обов’язкове правило – гуляти на кожній перерві, рухатися і взагалі динамічно проводити час.

Домашньої роботи у нас не надто багато. Може, 15 хвилин на день. Ми думаємо, що всю роботу ми можемо зробити і тут, у школі, а дома лише трохи попрактикуватися. А потім діти мають час на хобі, на ігри. Ми дуже цінуємо, що вони мають цей час, – ділиться інформацією вчителька місцевої школи.

Складніший період наступає під час навчання у старшій школі. Туди приймають лише з гарними оцінками і непохитним бажанням вступити до університету. Кількість завдань суттєво збільшується, але школяр може обирати, скільки йому вчитися – два чи чотири роки.


 Українські реалії 

У середній та старшій школі вчителям радять проводити парні уроки. Відповідно, замість 6 домашніх завдань учні отримують лише 3. Крім того, максимальний час для виконання уроків вдома також планують змінити: наприклад, старшокласники проводитимуть над домашніми завданнями не 4 години, а півтори.

Реформа старшої школи чекає на нас у 2026 році.

Діти обиратимуть профіль школи, в якій вони навчатимуться. Це означатиме скорочення предметів і дасть можливість обирати ті предмети, які в старших класах вони хочуть вивчати поглиблено. Що означає, інші предмети вони вчать в меншому обсязі, – акцентує увагу Коберник.

Сприятимуть значній економії часу та ефективнішому засвоєнню знань й інтегровані уроки. Вони вміщують у собі кілька предметів одночасно, до прикладу, англійську, географію та історію.

Поки ситуація з об’ємом домашнього завдання в Україні залишається невизначеною, представники шоу-бізнесу, культури, медіа та інших галузей навперебій діляться власними ідеями.

Телеведуча каналу «1+1» Алла Мазур пропонує Міністерству освіти і науки та Новій Українській Школі повністю ліквідувати домашнє завдання.

А що думаєте про це ви?


Замислюєтесь над тим, чому деяким учням важко засвоювати нову інформацію та як можна поліпшити ситуацію? Вебінар від “Всеосвіти” “Неуспішність учнів. Чому їм важко вчитися?” допоможе вам дізнатися об’єктивні причини неуспішності учнів та отримати уявлення про практичні інструменти подолання цієї неуспішності. Спікерка Олена Черниш детально ознайомить з методами та прийомами підвищення емоційно-вольової та інтелектуальної спроможності учнів.

Вебінар може бути зарахований вам як підвищення кваліфікації, відповідно до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою КМУ від 21 серпня 2019 р. № 800. 

Дивіться вебінар за посиланням: https://vseosvita.ua/webinar/neuspisnist-ucniv-comu-im-vazko-vcitisa-16.html

Джерело: ТСН

#школа #нуш #початковаосвіта #середняосвіта #домашнєзавдання #освітазакордоном #європейськаосвіта #вчителіважливі #стопдомашка #старшашкола #всеосвіта

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.