+ Додати матерiал
і отримати
безкоштовне
свідоцтво
! В а ж л и в о

Фінляндія відмовляється від шкільних предметів: у чому причина?

Країна, яка має одну з найбільш прогресивних освітніх систем у світі, планує відмінити шкільні предмети через… їхню неефективність.

За рейтингом найуспішніших світових освітніх програм, сформованим PISA (міжнародною програмою з оцінювання освітніх досягнень учнів) у 2018-му році, Фінляндія опинилася на другому місці. І не дивно: новаторській підхід до викладання в країні, яку фіни називають Суомі, вражає своєю простотою і, водночас, дотриманням рівності в усіх освітніх аспектах. Дитину у фінських школах не змушують вчитись, адже головне завдання педагогів – розкрити її здібності, а не змушувати тягти за собою у доросле життя багаж непотрібних знань.

Завдяки чому Фінляндія впевнено тримається на найвищих позиціях і з року в рік стає прикладом реалізації ефективної системи освіти?

Ми виокремили для вас кілька важливих факторів.


 Жодних шкільних предметів 

Замість звичних уроків алгебри, хімії, математики, літератури, історії та географії учні вивчатимуть явища та події у міждисциплінарному форматі.

Такий метод має міжнародну назву PBL (phenomenon-based teaching and learning – англ. викладання і вивчення явищ) і базується на практичному аналізі різноманітних «феноменів». Наприклад, Другу світову війну учні розглядатимуть з точку зору кількох предметів одночасно: географії, математики та історії. А під час вивчення курсу «Робота у кафе» школярі отримують знання з економіки, логіки, англійської мови і сфери комунікації.

В українських школах й досі активно дотримуються системи PPP (Presentation – Рractice – Рroduction), яка характеризується початковим «начитуванням» лекцій, а згодом – виконанням вправ і завдань. Суворий поділ на теорію і практику у Фінляндії давно вже ліквідували, дозволивши учням самостійно обирати тему наступного заняття. У чому плюси? Діти стають вмотивованішими, коли вивчають те, що по-справжньому цікавить – і, відповідно, запам’ятовують більше.

Фото: berdpo.info

Методика міждисциплінарного викладання вводитиметься для фінських старшокласників із 16 років. Вони визначатимуть для себе той блок інформації, який стане у пригоді у дорослому житті (допоможе вступити до вищого закладу освіти, зайнятись опановуванням азів майбутньої професії тощо).

Сьогодні в деяких школах міста Гельсінкі вже відмінили англійську літературу та фізику, а натомість акцентували увагу на окремих подіях. Так, в рамках вивчення Європейського союзу вчителі даватимуть знання з географії, політики, історії та іноземних мов. Подібне цілісне сприйняття картини світу (а не у подрібненому варіанті) суттєво впливає на ефективність освітнього процесу.

Можливо, й Україні варто спробувати?


 Без стін і дверей 

Фінляндія просуває концепцію «відкритого простору», яка передбачає відкрите планування (open space замість звичних кабінетів), комфортні дивани та крісла (партам місце на складі) і пересувні стінки/ширми (у разі якщо окремому «класу» знадобиться трохи більше відокремленості).

Фото: Andreas Meichsner
Фото: Andreas Meichsner

Понад 4 800 шкіл мають переобладнати у найближчому майбутньому згідно з новим проєктом. Завдяки відмові від аудиторій та розташованих у чіткому порядку парт Міністерство освіти планує докорінно змінити уявлення про нудне шкільне життя. Під час занять дитина може всістися у кріслі так, як їй подобається, встати і походити, якщо того потребує організм.

А як же дисципліна? – можете запитати ви. – Адже учні робитимуть те, що їм заманеться, не слухатимуть вчителя й не запам’ятають матеріал.  

Як відомо, накази на кшталт «Ти повинен спокійно сидіти на своєму місці і детально записувати інформацію» мають абсолютно протилежну дію. Особливо у підлітковому віці, коли настає емоційний «бум», дітям складно контролювати власне тіло і концентруватись на нецікавій темі.

Фінська система освіти не ставить перед учнями жорстких рамок, і у такий спосіб зростає відчуття відповідальності: школяр розуміє, що за власні дії відповідатиме лише він один.


 Рівність та довіра 

У найбільшій школі Фінляндії вчиться понад 900 дітей, у найменшій – 11, але умови навчання та фінансування всюди рівноцінні.

Найперше, рівність стосується учнів: їх не ділять на «поганих» та «хороших», не принижують за пасивність на уроках чи невиконання завдань. Якщо таке стається регулярно, вчителі не викликають батьків до школи і в жодному разі не погрожують відрахуванням – а просто залишають дитину на другий рік. До речі, у Фінляндії цього не соромляться, бо пріоритетним для кожного освітнього закладу є підготовка до практичного дорослого життя. Саме тому Міносвіти запровадило не обов’язковий 10-й клас в якості допоміжної сходинки.

Важливим пунктом є ознайомлення учнів зі своїми правами. Вже у першому класі дітям пояснюють, за яких умов вони можуть звернутися до соціального працівника. Подібна методика позитивно впливає й на стосунки у родині, адже батьки розуміють: їхня дитина – особистість, яку потрібно поважати.  

Фінляндія старанно піклується про дітей з інвалідністю, тому інклюзивні освітні програми спрямовані насамперед на інтеграцію у соціальне середовище. Усі школярі вчаться разом, а за потреби школа може створити окремий клас для учнів із вадами слуху чи зору.

Рівність учителів досягається завдяки однаковій важливості кожного працівника у колективі. Педагог виконує роль наставника, йому заборонено оцінювати учнів суб’єктивно, а будь-яке порушення правил закінчиться звільненням. З іншого боку, престиж цієї професії у Фінляндії надзвичайно високий. Вчителів приймають на роботу на основі однорічного контракту та платять до 5000 євро (стартова зарплата помічника – 2500 євро).

Рівність стосується й батьків. У школі заборонено проводити анкетування чи опитування з метою визначити соціальний статус родини. Вчителі також не повинні цікавитись професією батька та матері, крім особливих випадків, коли це дійсно необхідно.

Одним із головних принципів фінської освіти є довіра. Якщо під час заняття учень не зацікавився матеріалом (наприклад, не сподобався документальний фільм чи відео), він може спокійно помалювати або почитати книжку. Школяра у жодному разі не змушуватимуть робити те, що й інші, адже вважається, що дитина краще розуміє власні потреби.

У Фінляндії відсутні різноманітні перевірки та методичні консультації, замість них існує єдина система освіти з однаковими рекомендаціями для вчителів. А от у якому форматі викладати, обирає сам педагог.


 Особливості оцінювання 

По-перше: немає іспитів. Проведення контрольних та самостійних робіт залишається на розсуд вчителя, а загальний контроль знань наздоганяє учнів після закінчення школи. До нього не готують спеціально, адже, як вже зазначалося раніше, головна мета освітніх закладів – підготувати до життя, а не до тестування.

По-друге: здобуття освіти – це самостійний вибір. Якщо до 9 класу учень розуміє, що не хоче продовжувати навчання у вищих освітніх закладах, його готують до практичної професії і не ставлять поганих оцінок. Фінляндія вважає: комусь дано бути науковцем, а комусь – вправно зводити будівлі, тож усі професії в цій країні однаково високо цінуються.

По-третє: усні оцінки. Саме у такий спосіб вчителі оцінюють школярів з третього до сьомого класу – характеризують їхню роботу як «чудово», «добре» і «задовільно». У старших класах діє десятибальна шкала. Крім того, існує учнівський електронний щоденник, який містить інформацію про відвідуваність, поведінку, важливі коментарі педагогів, психолога тощо.


Фінляндія – країна справжніх можливостей, особливо у сфері освіти. Шановні вчителі та вчительки, батьки! Як ви думаєте, чи зможе Україна скористатися успішним досвідом і перейняти найкраще?

Джерело: Дім інновацій, ВСЛ, Lifter

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
Підвищення кваліфікації: як створити дієвий механізм
Підвищення кваліфікації: як створити дієвий механізм
Підвищення кваліфікації: вчителі самі вирішуватимуть, де навчатись
Підвищення кваліфікації: вчителі самі вирішуватимуть, де навчатись