18 вересня 2019 об 11:41
6 0

Коли вчителям і батькам звертатися до шкільного психолога

В яких випадках потрібна допомога спеціаліста психологічної служби, як повідомити про проблему, зібрати первинну інформацію для фахівця, з яким плануєте співпрацювати.

З першими тижнями навчаннями, мабуть, кожен педагог починає стикатися із багатьма незрозумілими ситуаціями: непорозумінням між учнями, їхніми конфліктами, тривогами батьків тощо. Якщо проблему самостійно розв’язати не вдається, на допомогу має прийти шкільний психолог. Він, як ніхто інший, володіє певними прийомами і методами, які допоможуть створити позитивну атмосферу в класі і вирішити будь-які непорозуміння. Батькам і педагогам потрібно співпрацювати з психологом постійно.

Навіщо це і під час яких ситуації потрібно звертатися до фахівців – пояснює Олена Черниш – суперспікерка вебінарів «Всеосвіти», талановита психологиня в галузі розвитку емоційного інтелекту, корекції невротичних розладів, наслідків психологічної травми та проблем розвитку особистості, арт-терапевтка. Керівниця громадської організації «Центр сучасної психології «Міррада». Авторка програми «Розвиток творчої обдарованості учнів сучасної школи шляхом формування навичок емоційно-вольової саморегуляції» (гриф МОН України, 2018 рік).

Якщо у батьків виникають певні тривоги, непорозуміння, брак досвіду чи неоднозначне бачення щодо порозуміння з дітьми – я раджу їм підійти до спеціаліста і поспілкуватись з ним. Іноді, це варто зробити для того, аби зняти рівень тривоги, який заважає подальшому спілкуванню, – коментує під час вебінару пані Олена. 

 Перелік питань, з якими варто звернутися за підтримкою до психолога: 

  1. Адаптація дітей та учнів до умов освітнього середовища.
  2. Робота з дітьми, які демонструють особливі форми поведінки.
  3. Організація роботи з дітьми, що мають складнощі щодо засвоєння навчальної програми.
  4. Робота з дітьми, які мають особливі освітні потреби.
  5. Організація ефективної взаємодії з батьками дітей та учнів.
  6. Створення сприятливого мікроклімату в освітньому середовищі.
  7. Інші питання.

 У який спосіб найкраще познайомити батьків із психологами? 

Найзручніша форма – це запрошення фахівця на батьківські збори.  Психологу до зустрічі з батьками варто підготуватися заздалегідь. Їм потрібно прийти на збори не з «порожніми руками». Проведіть базове дослідження (на запит вихователя або вчителя). Розбавте інформацію конкретними рекомендаціями, спрямованими на певний класний колектив. Крім дослідження, варто з дітьми провести виховний захід, щоб зрозуміти, як вони спілкуються між собою, яка в них довіра та атмосфера в колективі.

 Коли варто залучати до співпраці батьків? 

Завжди. До 14 років – обов’язково.

 Як відбувається робота психолога у першому класі? 

Щоб зрозуміти, як учні комінікують між собою та як адаптуються до нових умов – запросіть психолога на заняття. Наголошую, що фахівець не стежить за роботою педагога і не оцінює його методичні прийоми. Психолог спостерігає за тим, як поводять себе першокласники в освітньому середовищі, під час уроків, перерви чи в групі подовженого дня. Психолог може не розуміти, яка ситуація виникає із певною дитиною чи групою, але він зверне увагу на тих, хто потребує підтримки.

У дошкільні заклади освіти також можна запросити фахівця. 

Основи стратегії збору інформації

У цьому розділі пропонуємо ознайомитися з алгоритмом збору первинної інформації про дитину, учня, колектив, проблему.

  • Усвідомлення проблеми. У своїй діяльності вихователь, вчитель, керівник гуртка періодично зустрічаються із ситуаціями, до вирішення яких потрібен особливий педагогічний підхід. Такі ситуації варто вирізнити і сформулювати. Наприклад, проблеми дисципліни окремого учня, ускладнена адаптація дошкільника, різка зміна поведінки підлітка, потреба у профорієнтації старшокласників та інше.

На момент звернення до психолога педагогу варто зібрати первинну інформацію про дитину (учня) або колектив. Справа в тому, що діти, постійно взаємодіючи з педагогом, певною мірою знімають захисні бар’єри і демонструють ті прояви поведінки, які від фахівця на першому етапі спілкування намагатимуться приховати. Опорна інформація, надана вихователем або вчителем, дасть змогу психологу підібрати інструменти для діагностики проблеми, що є першим кроком до її вирішення.

  • Разом з психологом складіть план вирішення проблеми. На цьому етапі продумайте орієнтовні кроки з вивчення і вирішення заявленого питання. Спільне планування допоможе організовувати взаємодію з усіма зацікавленими особами: дітьми (учнями), батьками, представниками адміністрації закладу, іншими спеціалістами.

Організація співпраці передбачає створення умов для діагностики проблеми, допомогу педагога в організації зустрічі з батьками, моніторинг якості процесу вирішення проблемного питання та кінцевих результатів і створення умов для успішної соціалізації дитини, учня в колективі однолітків.

Оцінка результативності втручання здійснюється в процесі педагогічного спостереження за адаптацією дитини, учня під час співпраці з психологом і після завершення процесу співпраці.

Співпраця з психологом відбувається за орієнтовною схемою:

  1. Повідомлення проблеми.
  2. Групова діагностика.
  3. Консультування батьків.
  4. Можливе завершення співпраці та надання рекомендацій вихователю, вчителю щодо подальшої педагогічної тактики з наступним моніторингом ситуації.
  5. Індивідуальне консультування учня. З дошкільником психологу індивідуально працювати варто лише в присутності батьків.
  6. Здійснення корекційних впливів в групі або індивідуально.
  7. Моніторинг успішності вирішення проблеми.
  8. Надання рекомендацій всім учасникам: учням, батькам, педагогам, адміністрації.

Вирішення проблемних питань за умови відсутності практичного психолога в закладі освіти:

  1. Формулювання проблеми.
  2. Збір інформації про дитину (учня), колектив, проблему з дотриманням етичних норм. Тобто, інформація має стосуватися визначеної проблеми та вивчення умов, які впливають на її появу і прояв.
  3. Співпраця з батьками.
  4. За потреби залучення до співпраці колег – педагогічний консиліум; обговорення проблеми з іншими педагогами, які працюють з дитиною (учнем) чи колективом; звернення до адміністрації закладу освіти або спеціалістів інших установ.
  5. За потреби тактовне перенаправлення дитини (учня) до профільних спеціалістів поза закладом освіти. Така переадресація носить виключно рекомендаційний характер.
  6. Складання плану розв’язання проблеми.
  7. Розробка заходів педагогічного впливу на дитину, учня, колектив. Зверніть увагу! Плануйте і проводьте заходи впливу у формі роботи з колективом. При цьому орієнтуйтеся на вирішення проблемного питання. Таким чином Ви впливатимете на дітей та учнів опосередковано, не викликаючи протестних реакцій.
  8. Якщо у Вашому закладі відсутній практичний психолог, варто створити в садочку, школі, позашкільному закладі творчу групу – об’єднання педагогів, які допомагатимуть один одному вирішувати складні питання. До роботи такої групи можна залучати батьків.

Насамкінець хочу зазначити, що у психолога немає чарівної палички. Він вирішує проблеми дитини, робить все можливе. І порада психологам: якщо батьки не дали дозвіл на індивідуальну роботу з дитиною, працюйте з класним колективом. 


Для того, щоб отримати більш детальну інформацію щодо співпраці з психологом, перегляньте виступ Олени Черниш. Після перегляду у вас є можливість замовити Свідоцтво і пройти тестування.  

 

З цієї теми вас також зацікавить:

вебінар Литвиненка Івана – співзасновника та директора проєкту «Всеосвіта» на тему: Всеосвіта на допомогу вчителю. 

Вивчаємо англійські алфавіт за допомогою посібника «Write with Buddy»;

Складаємо інструкцію з діловодства у школі: практичні поради;

Як навчити додавати і віднімати за допомогою асоціацій та образів;