2 квітня 2021 о 15:27
0 0

«У дітей з ООП не запитували про їхні потреби в закладі освіти»: результати дослідження якості інклюзивного навчання

Дослідження реалізовані за підтримки проєкту «Супровід урядових реформ в Україні».

Найбільшою проблемою для дітей з особливими освітніми потребами в закладах освіти є те, що ніхто не враховує їхніх потреб й фактично, за словами самих дітей, їх ніхто не запитує про такі потреби. Про це йдеться у дослідженні якості інклюзивного навчання для дітей з особливими освітніми потребами, опублікованому на офіційному порталі Міністерства освіти і науки України.

Зокрема у документі зазначено, що під час дослідження респонденти з різних груп (діти, батьки, адміністрація закладів освіти, вчителі, місцева влада тощо) називали пріоритетні для них сфери взаємодії щодо інклюзивного навчання, які потребують посилення та підтримки.

Директори й педагоги – ІРЦ

Результати дослідження показали, що необхідність співпраці шкіл та інклюзивно-ресурсними центрами (ІРЦ) для забезпечення якісного інклюзивного навчання є неочевидною для більшості опитаних директорів шкіл. Принаймні, про неї як про чинник якісного інклюзивного навчання вказав лише один респондент.

Проте потреби у співпраці напряму випливають з відповідей самих же опитаних.

Своєю чергою ІРЦ також потребують системного навчання і підтримки з боку спеціалістів, адже розробка висновків і рекомендацій досі залишає по собі суб'єктивне бачення фахівця і призводить до різних інтерпретацій – як з боку педагогів, так і з боку батьків дитини.

Батьки – школа

Вчителі наголошували на тому, що визнання батьками необхідності виявлення ООП у своєї дитини, своєчасне звернення до ІРЦ, дотримання рекомендацій фахівців є важливим кроком для організації інклюзивного навчання учня/учениці відповідно до його/її освітніх потреб.

Батьки також мають залучатися до роботи команд супроводу, до розробки індивідуальної програми розвитку (ІПР) дитини, співпраці з адміністрацією у питаннях вибору матеріалів і обладнання за кошти субвенцій на дитину з ООП.

Дослідження показало, що такі практики є взаємно корисними для обох сторін – батьків і педагогів. На рівні закладу освіти необхідно налагоджувати системну взаємодію батьків дітей з ООП із педагогічним колективом. Окремі респонденти під час дослідження назвали хороші практики: спільні заходи, круглі столи й обговорення батьків дітей з ООП із вчителями, обмін досвідом між усіма учасниками цих зустрічей.

Батьки – ІРЦ

В межах своїх компетенцій та функціональних обов’язків ІРЦ можуть започатковувати різні підходи й практики інформування батьків про їхні права та можливості інклюзивного навчання для їхніх дітей з ООП. Наприклад, окремі ІРЦ на своєму рівні розробляють пам’ятки, алгоритми та інструкції.

На прикладі досвіду окремих респондентів-керівників ІРЦ у центрах проводяться просвітницькі заходи для батьків, ведуться сторінки в соціальних мережах, які інформують батьків про такі заходи, дають роз’яснення щодо окремих аспектів інклюзивного навчання та ООП.

Діти з ООП

Як показало опитування випускників шкіл, які були учасниками інклюзивного навчання, найбільшою проблемою для них залишалось облаштування приміщень для всіх учнів з ООП. На їхню думку, потреби таких дітей у школах не визначалися (фактично, про них не питали), також ці проблеми існують і зараз в університетах, де вони навчаються.

Громади і органи місцевого самоврядування

Опитування директорів шкіл показало запит на більше залучення органів місцевого самоврядування до підтримки закладів освіти в питаннях капітального устаткування й облаштування шкіл, де навчаються діти з ООП. Фонди таких закладів у більшості міст і населених пунктів застарілі, школи не можуть самотужки здійснювати капітальні витрати на встановлення ліфтів, пандусів тощо.

Також у дослідженні йдеться про проблеми з обізнаністю щодо нормативно-правового забезпечення, шлях дитини до інклюзивного навчання, проблеми на рівні закладу з точки зору різних зацікавлених сторін тощо.

Нагадаємо, що 10 квітня 2021 року на платформі «Всеосвіта» пройде Всеукраїнська науково-практична онлайн-конференція «Освітній практикум: безбар'єрне освітнє середовище для дітей з особливими освітніми потребами».

Мета конференції: розкрити особливості створення безбар’єрного середовища закладу освіти, що було б найсприятливішим для адаптації дітей з інвалідністю в умовах освітнього середовища.

Вас також може зацікавити: Організація роботи з дітьми з особливими освітніми потребами у закладах освіти