Дітям створили штучний світ: експертка про небажання дітей вчитися

У спілкуванні з батьками чи вчителями нерідко можна почути, що сучасні школярі не хочуть вчитися, їм нудно на уроці, вони не можуть довго чекати і їм потрібно все й одразу. Особливо критикує молодь старше покоління.

На думку відомої терапевтині та блогерки Вікторії Прудей, причина в небажанні дітей ходити школу, більше часу приділяти соцмережам, аніж книжкам, криється у неправильному підході до виховання.

У своїй статті, яка стала відома на весь світ, експертка пояснила, що батьки розвивають мозок дитини у невірному напрямку. Як це відбувається і що потрібно робити, аби дитина була успішною в усіх сферах — пропонуємо ознайомитися з роз'ясненнями та порадами Вікторії Прудей.

Як професійний терапевт, Вікторія помічає зниження соціальної, емоційної та академічної активності у сучасних дітей і водночас — різке збільшення числа дітей з проблемами сприйняття інформації та іншими порушеннями.

Як ми знаємо, наш мозок — гнучкий. Завдяки навколишньому середовищу ми можемо зробити наш мозок "сильнішим" або "слабкішим". Я щиро вірю, що, попри всі найкращі спонукання дітей до дій, ми, на жаль, розвиваємо їхній мозок в невірному напрямку, — пояснює експертка.

Які дії батьків негативно впливають на розвиток дитини? Вікторія виділила п'ять чинників:

1. Діти отримують все, що хочуть і коли хочуть

Уявіть ситуацію, в якій син або донька капризують та жадають отримати від батьків щось своє:

Дитина: Я голодний.

Батьки: Через секунду ми купимо що-небудь перекусити.

Дитина: Я хочу пити.

Батьки: Ось автомат з напоями.

Дитина: Мені нудно!

Батьки: Візьми наш телефон.

Терапевтиня зазначає, що здатність відкласти задоволення своїх потреб — це один з ключових чинників успіху. Ми хочемо зробити наших дітей щасливими, але, на жаль, ми робимо їх щасливими тільки зараз, і нещасними в довгостроковій перспективі.

Уміння відкласти задоволення своїх потреб означає здатність функціонувати в стані стресу. Наші діти поступово стають менш підготовленими до боротьби навіть з незначними стресовими ситуаціями, що в підсумку стає величезною перепоною для їхнього успіху в житті, — зауважила Вікторія.

За її словами, ми часто бачимо нездатність дітей відкласти задоволення своїх бажань в класі, торгових центрах, ресторанах чи магазинах іграшок, коли дитина чує "Ні", тому що батьки навчили її мозок негайно отримувати все те, що вона хоче.

2. Обмежена соціальна взаємодія

Коли в батьків багато справ, вони дають дітям гаджети. Як зауважує американська терапевтиня, саме сучасні пристрої замінили дітям прогулянки на відкритому повітрі, а батьки стали менш доступними для взаємодії з дітьми.

Телефон не здатен навчити дитину спілкуватись, а соціальні навички нині в пріоритеті.

Мозок подібний м'язам, які навчаються і тренуються. Якщо ви хочете, щоб ваша дитина вміла їздити на велосипеді, вчіть її кататися. Якщо ви хочете, щоб дитина могла чекати, її треба навчити терплячості. Якщо ви хочете, щоб дитина могла спілкуватися, необхідно соціалізувати її. Те ж саме стосується і всіх інших навичок, — запевняє Вікторія.

3. Безконечні веселощі

За словами експертки, батьки створили для дітей штучний світ, в якому немає нудьги. Як тільки дитина затихає, всі поспішають її розважати знову:

Ми живемо у двох різних світах: вони у своєму "світі веселощів", а ми в іншому — "світі роботи". Чому діти не допомагають нам на кухні або в пральні? Чому вони не прибирають свої іграшки? Це проста монотонна робота, яка тренує мозок функціонувати під час виконання нудних обов'язків. Це той же самий "м'яз", який потрібен для навчання в школі.

Коли діти приходять у школу і настає час для письма, вони відповідають: "Я не можу, це занадто складно, занадто нудно". Чому? Тому що "м'яз" працездатності не тренується нескінченними веселощами. Він тренується тільки під час роботи й іноді саме монотонної, пояснює американка.

4. Технології

Гаджети стали безкоштовними няньками для наших дітей, але за цю допомогу потрібно платити. Ми розплачуємося нервовою системою наших дітей, їх увагою і здатністю відкласти задоволення своїх бажань. Повсякденне життя в порівнянні з віртуальною реальністю є нудним та не веселим.

За словами Вікторії, коли діти приходять в клас, вони стикаються з голосами людей та адекватної візуальної стимуляції на противагу графічним вибухам і спецефектам, які вони звикли бачити на екранах.

Після годин віртуальної реальності дітям все складніше обробляти інформацію в класі, тому що вони звикли до високого рівня стимуляції, який надають відеоігри. Діти не здатні обробити інформацію з низьким рівнем стимуляції, і це негативно впливає на їх здатність вирішувати академічні завдання.

Технології також емоційно віддаляють нас від наших дітей і наших сімей. Емоційна доступність батьків — це основна поживна речовина для дитячого мозку. На жаль, ми поступово позбавляємо наших дітей цього, — зауважує Вікторія Прудей.

5. Діти правлять світом

"Мій син не любить овочі", "Їй не подобається рано лягати спати", "Він не любить снідати", "Вона не любить іграшки, але добре розбирається в планшеті", "Він не хоче одягатися сам", "Вона лінується їсти сама". Ось такі найчастіші фрази чує терапевтиня від батьків.

"Відколи діти диктують нам, як їх виховувати", запитує в підписників Вікторія й додає, якщо виконати всі бажання дітей, то все, що вони робитимуть — це будуть їсти макарони з сиром і тістечка, а ще дивитися телевізор, грати на планшеті та ніколи не спатимуть.

В який спосіб ми допомагаємо нашим дітям, якщо даємо їм те, що вони хочуть, а не те, що добре для них? Без правильного харчування і повноцінного нічного сну наші діти приходять в школу роздратованими, тривожними та неуважними. Крім того, ми даємо їм настанову, що вони — головні встановлювачі меж і кордонів. Можливо це вірно частково, щоб вони відчували свої потреби, але свій досвід і приклад в правильному харчуванні та способі життя є батьківською відповідальністю.

Діти вчаться тому, що можуть робити все, що забажають, і не робити того, що не хочуть, запевняє терапевтиня. У них немає поняття — "треба робити".

На жаль, щоб досягти певних цілей в житті, нам часто доводиться робити так, як необхідно. Якщо дитина хоче стати студентом, їй необхідно вчитися. Якщо вона хоче бути футболістом, необхідно тренуватися щодня.

Наші діти знають, чого хочуть, але їм важко робити те, що необхідно для досягнення цієї мети. Це призводить до недосяжних цілей, і діти стають розчарованими, — підсумовує Вікторія.

Але найкраще, що можна зробити — це тренувати мозок дитини, щоб змінити її життя. Ось кілька слушних порад від експертки, які стануть в пригоді кожним батькам:

1. Не бійтеся встановлювати межі

Вони потрібні дітям для того, щоб вирости щасливими й здоровими:

• Складіть розклад прийому їжі, часу сну і часу для гаджетів.

• Думайте про те, що добре для дітей, а не про те, чого вони хочуть або не хочуть. Пізніше вони скажуть вам спасибі за це.

• Виховання — важка робота. Ви повинні бути креативним, щоб змусити їх робити те, що добре для них, хоча більшу частину часу це буде суцільна протилежність тому, чого їм хочеться.

• Дітям потрібні сніданок і поживна їжа. Їм необхідно гуляти на вулиці та лягати спати вчасно, щоб на наступний день прийти в школу готовими вчитися.

• Перетворіть те, що їм не подобається робити, на веселощі або емоційно-стимулювальну гру.

2. Обмежте доступ до гаджетів і відновите емоційну близькість з дітьми

Подаруйте їм квіти, посміхніться, залоскочіть їх, покладіть записку в рюкзак або під подушку (як дитина здивується, витягнувши її на обід в школі), танцюйте разом, плазуйте разом, бийтеся на подушках.

Влаштовуйте сімейні вечері, грайте в настільні ігри, вирушайте на прогулянку разом на велосипедах і гуляйте з ліхтариком ввечері.

3. Навчіть їх чекати!

Нудьгувати — нормально, це перший крок до творчості. Поступово збільшуйте час очікування між "я хочу" і "я отримую". Але мрії мають здійсниться, хоча б частково.

Намагайтеся не використовувати гаджети в машині та ресторанах і навчіть дітей чекати, розмовляючи або граючи.

Обмежте постійні перекуси.

4. Навчіть дитину виконувати монотонну роботу з раннього віку, оскільки це основа для майбутньої працездатності

Складати одяг, прибирати іграшки, вішати одяг, розпаковувати продукти, заправляти ліжко. Будьте креативними. Зробіть ці обов'язки веселими, щоб мозок асоціював їх з чимось позитивним.

5. Навчіть їх соціальним навичкам

Навчіть ділитися, вміти програвати та вигравати, хвалити інших, говорити "дякую" і "будь ласка".

Завдяки моєму досвіду роботи терапевтом, можу сказати, що діти змінюються в той момент, коли батьки змінюють свої підходи до виховання. Допоможіть своїм дітям досягти успіху в житті шляхом навчання і тренування їх мозку.

Нагадуємо, що на "Всеосвіті" міститься чимало вебінарів на тему виховання та розвитку дітей:

Стилі виховання: як виховувати дітей?

Спікер: Сергій Терно, доктор педагогічних наук, професор Запорізького національного університету, завідувач лабораторії модерної історії України та інноваційних освітніх технологій.

Посилання: https://vseosvita.ua/webinar/stili-vihovanna-ak-vihovuvati-ditej-80.html

Приємно познайомитись! Я – сучасний батько

Спікерка: Олена Черниш, психологиня в галузі розвитку емоційного інтелекту, корекції невротичних розладів, наслідків психологічної травми та проблем розвитку особистості, арттерапевт. Керівниця громадської організації «Центр сучасної психології "Міррада".

Посилання: https://vseosvita.ua/webinar/priemno-poznajomitis-a-sucasnij-batko-55.html

Після перегляду вебінара можна пройти тестування та замовити сертифікат з підвищення кваліфікації!

Читайте також:

Нова освітня реальність: як школам підготуватися до безпечного навчального року