Проєктна діяльність в освіті: з чого почати?

Чи потрібна проєктна діяльність у школі?

З реформою НУШ, нововведеннями та змінами ринку праці, слово «проєкт» фігурує все частіше. Тож, в який спосіб ми можемо готувати дітей до проєктної діяльності? Як відрізнити проєкт від поробки. Чи залежить якість від ґаджетів, обладнання чи грошей? Як можна реалізовувати проєкти вже в школі, а особливо, чи необхідні вони соціальним чи творчим дисциплінам? Відповіді на ці запитання були розглянуті під час вебінара «Проєктна діяльність в освітньому процесі. З чого розпочати?». Ярослав Лисенко – консультант з питань освіти в КО «ThinkGlobal», куратор середньої школи, викладач Мистецтв – розповів про переваги й недоліки проєктної діяльності.

«Проєкт – найгірший спосіб навчати студентів. Якщо не враховувати інші». Я трішки погрався з відомою цитатою В. Черчилля. Проєкт націлений на те, що студенти чи учні працюють практично самостійно. Найкращі моменти, які може запам’ятати учень – власний позитивний і негативний досвід.

Багато запитів від батьків надходить з проханнями навчити дитину вчитися. А чому їм цікаво вчитися? Коли це щось нове, коли вони необмежені в пропозиції своїх ідей. Але є великий ризик того, що робити мені, як викладачу? Роль викладача під час проєктної діяльності трішки змінюється. Він є фасилітатором або куратором. Він той, хто запалює і постійно працює з самими студентами чи учнями.

Проєктна діяльність

Що чує теоретик?

Мотивація до навчання
Розвиток комунікативних навичок
Критичне мислення
Соціальність та командоутворення
Практичне застосування знань

Що чує практик?

Вмовляння та підтримка
Образи й конфлікти
Знецінення навчальної програми
Відволікання від завдання
Помилки й нерозуміння

Коли кажуть про мотивацію до навчання, ви маєте розуміти, що ви як викладач, будете стикатись з тим, що потрібно вмовляти учнів й підтримувати їхню мотивацію. І це – нормально.

Необхідність й мотивація проєктної дільності

Якщо ви вважаєте, що студент чи учень має спробувати навчитися щось робити сам і йому це цікаво, то звичайно, проєкт потрібен. Мотиватором є лише вчителі та викладачі, а не адміністрація, але іноді й батьків потрібно переконувати в чомусь. Пам’ятаймо про те, що в центрі – студент чи учень, який через кілька років вийде з набутим досвідом. І коли його попросить роботодавець щось зробити, це буде найкращим показником успішності для викладача.

6 кроків до нетипового викладача

Крок 1. «Відкриття»

Як мій предмет впливає на життя?

Відкриття – це пошук для себе та своїх студентів значущості та проблеми.

Безумовно, кожен предмет – важливий, але чи здатні ви зараз назвати практичні навички, які точно знадобляться дітям. І ці навички вони отримують лише у вас? Чи не звучить це як мантра? А що цікаво студентам на вашому уроці?

Крок 2. «Продукт»

Що буде конкретним показником моїх уроків? Визначтеся, що саме буде кінцевим результатом вашого проєкту? Обираючи, зважайте на обмеження та доцільність. Це має бути реально не для вас, а для студентів. Вам необхідно обрати формат: виставка, 3D-макет, фільм, стінгазета, вечірка або вистава.

Не варто деталізувати. Ви обираєте продукт, а який він буде обирають студенти.

Крок 3. «Креатив»

Кому належить проєкт? Дозвольте студентам самим придумати яким має бути продукт. Нехай спираються на свій досвід та вашу теорію. Але пропонують і втілюють саме свої ідеї. Втілюючи чужий проєкт, студенти легко відмовляться від нього. Втілюючи свій - вони точно спробують йти до кінця.

За проєкт відповідає не викладач, а студенти!

Крок 4. «Прототип»

Як допомогти робити їм все поступово? Поки Індик думав...так би мовити. Перфекціонізм – наш ворог. Ні вам, ні вашим студентам не слід чекати, що продукт буде ідеальним одразу. Після всіх «брейнштормів» наполягайте, щоб студенти зробили прототип продукту. Сирий, косий, але такий, що відповідає стандартам.

Кожного уроку студенти будуть покращувати його, змінювати, перероблювати. Крок за кроком йдучи до мети.

Крок 5. «Тестування»

Як критикувати й не стати ворогом? «І так сойдьот». На етапі сирого прототипу, учням може здатися, що все готово. А ви хочете покращити, бо ви викладач. Практика і застосування – ваша опора. Спробуйте протестити свій продукт на інших викладачах, інших студентах чи батьках. Їхні поради чи критика допоможуть працювати над прототипом надалі.

Не бійтеся незручності представлення проєкту комусь. Це просто тест.

Крок 6. «Рефлексія»

Як не розчаруватися в студентах? Колись тестування стане фінальною презентацією. В запланований час. Але так багато не встигли. Не так, як думали. «Все погано».
Насправді, ви й ваші студенти отримали неабиякий досвід. Вам необхідно, щоб студенти кожен висловився. Що в них вийшло, що не вийшло і чому, а також, як цього можна уникнути.

Ви пройшли шлях від «Це шедевр» до «Най вже буде так». І ви знаєте, що таке муки творчості. Це і є ваш заряд, щоб через декілька днів сказати – «Ну що, давайте ще один?».

Як готувати сани влітку? Як обрати формат?

Який проєкт максимально розкриває суть теми? Переглянувши власну програму, кожен викладач може знайти теми, які достатньо легкі, щоб зробити проєкт, або надто важкі щоб робити їхні уроками. Створення відео, буклети по всій школі, показовий експеримент-шоу, квест, презентація, виставка фото, ярмарок, журнал чи газета, вечірка чи святковий дизайн.

Перед початком роботи варто перш за все подумати, в який спосіб студенти чи учні будуть працювати. Пам’ятайте, що маленькі команди ефективніші. До того ж здорова конкуренція є рушієм прогресу. Ви можете обрати лідерів, які зберуть команду. Бунтарі можуть працювати одні, це їхній досвід.

Якщо ви з певних причин не змогли долучитися до прямого ефіру, перегляньте вебінар в записі. Ярослав Лисенко проаналізував переваги й недоліки проєктної діяльності, а також розповів про SCRUM-систему. Перегляд вебінара – безкоштовний!

Після перегляду замовляйте сертифікат з підвищення кваліфікації!