Всеосвіта

Головне меню порталу

Головне меню порталу

27 лютого 2023 о 12:05
2 0

Я вивчаю німецьку?

О, скаже хтось, діду, а чи не пізно? І потім, чого ж не англійську, чого ж не в тренді? Не так все просто…

Саморозвиток

Ви не повірите, але саме в той день, коли я закінчив запрошувати педагогів подумати про оцей самий саморозвиток (без жодного відгуку), побачив статтю свого знайомого з Запоріжжя – Сашка Бачурського – знайомтесь. А, саморозвиток! Ну дуже мене потішило ставлення до цього питання з боку юних здобувачів освіти. Сучасна молодь, що там казати, європейське майбутнє нашої країни. От послухайте, як текст завершено автором:

Тож, закликаємо всіх займатися багатостороннім саморозвитком, піклуватися про своє майбутнє!

Ну а коли почав читати, замисливсь над деякими моментами, то постали запитання - зараз поділюсь. І щодо саморозвитку як такого, і щодо вивчення мов як конкретного прикладу можливої траєкторії цього особистого самовдосконалення. Як передумови розвитку закладу освіти, місцевої громади й країни зрештою - все ж починається з особистості, всі згодні.

Умови, фактори, результати

Саморозвиток потребує певних умов. І на нього впливають різні фактори. А в результаті ми одержуємо якісь здобутки чи здобуваємо якісь результати. За місяць чи за рік можна озирнутись і проаналізувати весь цей букет. А потім зробити висновки, щоб, може, щось підкоригувати. А щось і кардинально змінити в тих факторах, що ними керуємо саме ми – на відміну від умов, тут вже здебільшого нічого не зміниш. Це філософська преамбула, а тепер прикладаємо її до вивчення англійської.

Умови: клас, вчителька, програма, гаджет, додаток, Інтернет.

Фактори: бажання, майбутня професія, батьківське ставлення.

Результат: висока оцінка в класному журналі, розуміння іномовних пісень, перегляд іномовних фільмів, практичне засвоєння побутової чи розмовної англійської (де?), спілкування в міжнародних форумах молодіжних проектів розвитку.

Мова як інструмент

Тут маємо згадати про те, що мова – будь-яка – є тільки інструментом спілкування. А саме спілкування відбувається з певною метою, для виконання тих чи інших задач комунікації, що людина ставить перед собою. Може, одержати морозиво, гамбургер чи каву. Може, читати іноземну пресу. Може, спілкуватись з колегами (для дорослих) чи однолітками (для юні). А в подальшому одержати роботу чи стати студентом за кордоном. Ви ж знаєте, більше половини учнів старших класів про це думають. Може, хтось і щось хоче зробити для цього? В класі. Чи з репетитором?

Чи може бути ефективним вивчення іноземної мови без конкретної мети? Радянський досвід доводить: запам’ятовування лексики і правил без їх регулярного використання приречені. Кажуть, що саме таке завдання і було радянським кафедрам іноземних мов від партії і уряду - щоб не було отих зайвих розмов через кордон. Ну, що було то було, але які маємо зробити висновки сьогодні для 8В Запорізької гімназії №19?

О, для початку все зрозуміло, маємо про це поговорити. В форумі.

Але в мене є ще попередні зауваження, міркування чи тези. До тої майбутньої дискусії.

Перше про мету вивчення англійської. Я раніше намагався уявите це як крок до спілкування з однолітками чи як елемент розваг. Але це не викликало інтересу з боку педагогів-мовників. Що скажуть тепер учні 8В – Сашко, Марійка і Настя? Чи це їм цікаво? А що було б цікаво? Повернімося до факторів, там бажання на першому місці. А це і є інтерес чи зацікавленість, як сказати іншими словами. Вчитись цікаво? Десь я таке гасло бачив...

Друге зауваження чи великий сумнів про співвідношення занять у класі і вправ з гаджетом. Стосунки його «навчальної програми» з навчальною програмою, затвердженою державою. Тут треба послухати не просто вчителів, а, мабуть, вчених з відповідних кафедр? Чи чиновників з Міністерства?

Втім, як на мене, то НУШ дає тут всі карти в руки вчителю. Як він відчує себе нащадком Макаренка і Сухомлинського, то самостійно сформує власну авторську навчальну технологію. Чи метод. І тоді кафедра проведе науково-практичну конференцію.

Стоп, стоп, а німецька?

Дійсно, починали про німецьку, а по тексту тільки про англійську, як так?

Та справа в тому, що я ж поставив собі додаток Дуолінго. Ну щоб спробувати, помацати. Але я вивчав колись саме німецьку. Може, поновити, а навіщо? Може взятись за англійську? Але маючи перекладач від Гугля, я справляюсь там, де мені треба. То нема сенсу, нема потреби, нема мети, про що йшлось вище.

А ось аби якась, там, вчителька-німкеня взялась сформувати дистанційну групу з інтеграції Дуолінго в роботу віртуального класу в Україні, то я б додавсь аж бігом, бо це мені цікаво. Ну і що, що я дід, а ми б викликали англійців на соціалістичне змагання. Не підходить слово «соціалістичне»? О, може й так, а може й не так. Адже в Німеччині при владі соціал-демократи. В мене і знайомі є відповідні в Берліні. Може попрацюємо разом? Що в німців багато чого можна навчитись, то я знаю точно, а ще і з мовою, а ще і з Інтернетом. Але треба хотіти. Бачити мету.

А наостанок невеличке прохання до Сашка, Марійки і Насті.

Читайте також: