Вебквест "Інфомедійна грамотність"

Інфомедійна грамотність – це знання та навички, які треба розвивати впродовж життя і вдосконалювати весь час. Неможливо «вивчити» матеріал з інфомедійної грамотності один раз і бути впевненим у тому, що це гарантує свідоме і відповідальне медіаспоживання.

По-перше, медіа надзвичайно швидко розвиваються та змінюються.

По-друге, інфомедійна грамотність передбачає активну та усвідомлену відповідальність адресата за рівень його медіаспоживання та поширення інформації.

Нумо поміркуймо, що таке інфомедійна грамотність?

Підказка, за допомогою якої можна вийти з квесту, знаходиться в годиннику.

Інфомедійна грамотність – це...

1. Важливе вміння шукати, аналізувати, створювати та поширювати інформацію.

2. Технічні навички аналізу, обробки та збереження інформації.

3. Може змінюватися в залежності від настрою, мети або кількості нових фактів, на основі яких його створено.

Факт має наступні ознаки...

1. Факт об’єктивний. Містить цифри, події, дати, статистику, докази, досягнення тощо. Він є незмінним після того, як уже відбувся, його можна перевірити та довести.

2. Факт – це висновки експерта щодо певного питання чи теми.

3. Може змінюватися в залежності від настрою, мети або кількості нових фактів, на основі яких його створено.

Судження має наступні ознаки...

1. Для його повідомлення часто використовуються дієслова: є (було, буде), показувати, демонструвати, відкривати, доводити.

2. Чиїсь думки, роздуми, припущення, міркування або відчуття, надії, сподівання з приводу чогось. Суб’єктивне – передає точку зору людини. Не можна перевірити, довести.

3. Судження це декілька фактів, які стосуються певної події чи ситуації.

Для його повідомлення часто використовуються дієслова: є (було, буде), показувати, демонструвати, відкривати, доводити. Зазвичай сприймається сам по собі, незалежно від того, хто його повідомив. У медіа зазвичай подаються в рубриках: «Новини», «Події», «Розслідування». Мова йде про факт чи судження?

Для його повідомлення часто використовуються дієслова: думати, вважати, припускати, відчувати, сподіватися, висловлювати (погляди) тощо. Зазвичай сприймається невідривно від людини, яка його повідомляє. У медіа зазвичай подаються в рубриках: «Думка», «Редакторська колонка». Мова йде про факт чи судження?

Чи впливають емоції на здатність сприймати та аналізувати інформацію? 1. Так, звичайно. Завдяки емоціям ми можемо швидко реагувати та поширювати інформацію. Вони нам дуже допомагають бути інфомедійно грамотними.

2. Емоції ніяк не впливають на ці процеси, бо почуття та емоції не пов’язані зі здатністю аналізувати та критично мислити.

3. Так, звичайно. Емоції заважають нам в аналізі та сприйнятті інформації. Під впливом емоцій ми можемо зробити неправильне рішення. Тому перед тим, як поширити інформацію, варто взяти емоційну паузу, заспокоїтись і вже після цього приймати рішення.

До типів контенту належать:

1. Інформування, судження, пропаганда, PR, реклама та соціальна реклама.

2. Новини, розваги, реклама

3. Радіо, ТВ, газети.

Матеріал, що є рекламним за сутністю, але видає себе за журналістський, бо не позначений як реклама зрозумілим для переважної більшості людей чином називається:

1. Фірма

2. Джинса

3. Кашкет

Чи можемо ми дізнатись хто є власником медіа?

1. Ні, це секретна інформація, яка не поширюється без дозволу самого власника медіа.

2. Так, це стало можливим завдяки закону «Про прозорість медіавласності».