Історія України 16 - першої половини 17 ст.

Підгоре цький за мок (або Палац у Підгірцях) — пам'ятка архітектури епохи пізнього Ренесансу і бароко. Розташований у селі Підгірці Золочівського району Львівської області.

Замок було збудовано упродовж 1635–1640 років під керівництвом архітектора Андреа дель Аква за вказівкою коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського.

10 січня 1569 р. польський король і великий князь литовський Сигізмунд (Жигимонт) II Август відкрив у місті Любліні спільне засідання польського і литовського сеймів. Між депутатами (послами) спалахнули гострі суперечки: поляки наполягали на повному об'єднанні, а литовські магнати - лише на військовому. Сигізмунд II Август і литовсько-руська шляхта підтримали польську партію. Князі-магнати Г. Ходкевич, К. Радзивілл, К. Острозький та інші покинули сейм, вирішили оголосити посполите рушення (загальну мобілізацію) і виступити проти унії.

Тоді, на вимогу депутатів-шляхтичів, Сигізмунд-Август у березні видав універсал (закон), що приєднував до Польщі Волинь і Підляшшя, а в квітні - другий універсал, за яким Київщина і Брацлавщина теж входилидо складу Корони Польської. Місцева українська шляхта урівнювалася в правах і привілеях з польською. Князі-магнати, не підтримані власною шляхтою, повернулися на сейм і змушені були скоритися волі короля. 1 липня 1569 р. посли Великого князівства Литовського (К. Острозький, К. Вишневецький, О. Чарторийський, К. Радзивілл, Г. Ходкевич та ін.) підписали Люблінський унітарний акт і склали присягу на вірність польсько-литовському союзу.

За Люблінською унією Польща і Литва об'єднувалися в єдину державу - Річ Посполиту, що в перекладі означає республіка. Об'єднана держава мала спільний сенат (раду магнатів) і сейм, що обирав спільного короля. Єдинимисталискарбниця(казна),грошовасистема,зовнішня політика. Піддані Речі Посполитої мали право на маєтки в обох частинах держави. Литва втратила державність, але зберегла самоуправління - автономію. Вона мала власних урядовців, свій суд, військо, зберегли чинність Литовські Статути. Але її територія зменшилася втричі. Крім Литви, за князівством збереглися Білорусія, Берестейщина і Пінщина. Більшість українських земель увійшли до складу Корони.

Люблінська унія стала подією великої історичної ваги. На сході Європи утворилася нова держава з потужним військом, господарством, з величезною багатою територією. Вона стала реальною загрозою для сусідів. У цей час в Європі йшла Реформація, загострювалося протистояння між католиками і протестантами. Річ Посполита стала опорою, базою прихильників римського папи на сході Європи, як Іспанія - на заході.

Повна стаття: https://histua.com/istoriya-ukraini/ukrainski-zemli-v-dobu-kozactva/lublinska-uniya

У 1540 році для боротьби з Реформацією папа римський Павло III затвердив «Товариство Ісуса», або орден єзуїтів (від італійського слова «Jesu» – «Ісус»). Засновником ордена єзуїтів був іспанський дворянин Ігнатій Лойола, пізніше зарахований за це до лику святих. Основною метою ордена єзуїтів було зміцнення влади католицької церкви, примноження її цілі і багатств. Основний мораллю ордена було «мета виправдовує засоби». Це означало, що «в ім’я Господа і Його слави» єзуїти допускали будь-які злочини, навіть убивства.
Перші єзуїти почали свою діяльність у Парижі, де в той час навчався Лойола. Після затвердження ордена Лойола був призначений його генералом. З часом число членів ордену стало стрімко зростати.
Так, на початку XVII століття єзуїтів було вже більше 30 000. На відміну від інших ченців єзуїти не мали своїх монастирів. Основним полем їх діяльності стали навчальні заклади в різних країнах Європи. У 1574 орден контролював 125 навчальних закладів, а в XVII столітті вже в три рази більше.
До кінця XVII століття орден єзуїтів перетворився на найвпливовішу і могутню з усіх церковних організацій. Це викликало навіть поява спеціального послання папи Інокентія X, яке обмежувало владу генерала ордена.
Для єзуїтів був встановлений особливий костюм, практично не відрізнявся від світської одягу. Тому про багатьох єзуїтах навіть не знали, що вони складаються в ордені. Це давало їм можливість працювати на благо ордена таємно, впливаючи на політиків, молодь і людей. Не випадково в російській мові слово «єзуїт» є синонімом слова «хитрун».
За свою довгу історію єзуїти накопичили величезні багатства. В даний час його члени володіють землями, підприємствами в самих різних країнах світу.

Чорна Кам’яниця або Кам’яниця Анчевських – унікальна будівля в центрі Львова. Вона приваблює гостей міста незвичайним чорним забарвленням та багатою архітектурою. Сьогодні у цих стінах діє Львівський історичний музей, а колись вони належали дуже різним людям, з життями яких пов’язано чимало історій та таємниць.