Діти грають у зимовому парку

Вітаю, ви з успіхом пройшли цей рівень!

Восени не в’яне,

а взимку не вмирає.

В неї гарні, пишні віти,

І колючок не злічити…

Не байдужа до прикрас,

На свята спішить до нас.

Покатають нас вони,

Але це не ковзани!

Білі, чорні, сині, рижі…

Дощечки ці звуться.. л......і.

З нетерпінням зиму ждуть,

Лід малюють — іскри йдуть!

Гострі та стрімкі вони.

Мають назву… ко.....ни.

Сіла купа дітвори

І поїхала з гори…

Люблять їх усі малята.

Звуть візочок цей… с......а.

Він – не лялька й не людина,

На снігу стояти звик

В нього ніс – смачна морквина,

Хто це? Звісно, …

Хлопчик ліпить....

Ліпить всюди дітвора

Снігові грудки з ранку.

Куля на кулю поставивши спритно,

Прикріпили ніс-морквину,

Ось мітла і комір –

Вийшов…

Кулі снігові катаю

Та докупоньки складаю.

Капелюх – відро стареньке,

Ніс морквяний, червоненький…

Вийде білий чоловік.

Як він зветься?

Це дерево — мов їжачок,

Вбрання у нього з колючок.

Воно стріча щороку нас

Гірляндами рясними,

Веселим сяєвом прикрас,

Цукерками смачними.

Та всюди, в місті і в селі,

Несуть дорослі, ждуть малі

У кожному будинку

Прикрашену…

За селом була вона
Вся блискуча, чарівна,
По слизьких її боках,
Ідуть діти в саночках.

Скамійка для відпочинку