«Якісна професійна діяльність вихователів в умовах сучасних викликів: психогігієна та розвиток стресостійкості»

Актуальність

Освітній простір є площиною взаємних взаємодій — співіснування, співпраці та взаємозалежності його сутностей. Ця специфічна тектоніка освітнього простору — система взаємовідносин та склад емоцій, подій та процесів, взаємних впливів та мотивацій — постійно змінює людей, що співіснують у ньому — формує їхнє теперішнє та майбутнє освіту та життя. Професія вихователя сповнена емоційних коливань, що вимагає уваги до того, як це проявляється в групі з дітьми дошкільного віку. Іншими словами, бути ефективним вихователем часто передбачає неявні правила та припущення щодо того, як вони повинні виражати свої емоції, що в багатьох контекстах регулюється більш чітко. Наприклад, щоб захистити себе від будь-яких загроз своєму благополуччю та сприяти вищому адаптивному функціонуванню, від вихователів часто очікується придушення негативних емоцій, таких як розчарування, смуток та гнів. Виконуючи свою роль як вихователі, вони повинні демонструвати позитивні емоції та керувати негативними почуттями у взаємодії між вихователем та дитиною.

Зокрема, вихователі ЗДО є першими вихователями у формальних закладах і відіграють вирішальну роль у формуванні когнітивного та емоційного розвитку дітей. Однак, вони часто зустрічаються із значними труднощами, такими як високе робоче навантаження, тиск з боку батьків та відсутність підтримки психічного благополуччя.

Отже, викладання може бути вимогливою діяльністю, яка стимулює психологічний дистрес для вчителів, часто проявляючись у стресі, паніці та тривозі щодо успіху освітнього процесу. Крім того, сьогодні вихователі зустрічаються з численними обов’язками та відповідальністю, визначеними державними нормативними актами. Попередні дослідження показують, що на психологічне благополуччя вихователя впливають такі фактори, як робоче середовище, стосунки з колегами та дітьми, а також підтримка з боку сім’ї та ЗДО.

Мета

Поглибити розуміння психогігієни педагогічної діяльності; ознайомити з механізмами професійного стресу та вигорання; навчити практичних технік саморегуляції; сформувати індивідуальний план підтримки стресостійкості.

Завдання:

• проаналізувати сучасні професійні виклики діяльності вихователя;

• розкрити сутність понять «психогігієна», «стрес», «стресостійкість», «професійне учасників із психологічними механізмами розвитку емоційного виснаження, вигорання»;

• провести самодіагностику рівня психоемоційного ресурсу;

• навчити практичних технік саморегуляції та швидкого відновлення;

• сформувати навички конструктивного реагування на стресові професійні ситуації;

• розробити індивідуальний план підтримки психологічного здоров’я.

Очікувані результати:

1. усвідомлення впливу сучасних викликів на професійну діяльність;

2. розуміння основних симптомів професійного вигорання;

3. розвиток навичок застосування практичних технік саморегуляції (дихальних, тілесних, когнітивних);

4. вміння визначати власні стрес-фактори та ресурси;

5. опанування алгоритму реагування на емоційно складні ситуації;

6. розроблення індивідуального плану психогігієни;

7. підвищення рівня професійної стресостійкості та психологічної культури.

Цільова авдиторія

Корекційні педагоги, вихователі закладів дошкільної освіти, студенти спеціальності А2 Дошкільна освіта, практичні психологи, батьки.