Зимові свята

Зимові свята починаються зі свята Введення в храм Пресвятої Богородиці, «коли вводиться літо у зиму». Цей день віщує, яким буде наступний рік: урожайним чи ні, посушливим чи дощовим. З цього дня у хліборобському розумінні починає спочивати земля, яку не можна копати лопатою аж до Благовіщення . Обряди зимового циклу пов'язані не тільки з періодом очікування весни як часу сівби, а й з давніми міфами про народження Всесвіту.

У зимовому циклі простежується двочастинна структура давньої обрядовості:

Різдвяний цикл свят був пов’язаний із відродженням              [природи, нового сонця, нового дня]. У ньому було найбільше обрядових дійств, якими намагалися забезпечити здоров’я, щастя і достаток; багато з них також було спрямовано на вшанування                    [батьків, богів, покійних предків., дітей].

За церковною традицією цей тиждень називається сирним або м’ясопусним — через набір страв, які прийнято готувати протягом цього періоду. Це свято не закріплене за певним днем на календарі, воно відзначається протягом останнього тижня перед Великим постом. Як називали цей тиждень?

Колодій - символізує ....

Зима іде туди, де було літо, а літо - де була зима. По дорозі вони зустрічаються і сперечаються між собою. Якщо до вечора стане тепліше - літо перемогло зиму, а якіцо холодніше — зима. В цей день у церквах святили воду і свічки.  Як називали цей день?

Посвячені на Стрітення свічки звалися "громничими", бо їх запалювали і ставили перед образами під час грози, щоб оберегтися від грому та блискавки. Від "громничої" свічки і саме свято називалося колись "Громниця". Стрітенській воді також приписувалася магічна сила, нею натирали хворі місця, кропили вулики та давали пити худобі. У який день відбувалось це дійство?

Напередодні Свята Водохреща, 18 січня, відзначалася.....

Готують третю й останню кутю різдвяно-новорічних свят. Називається вона            [" щедрою", " пісною", «голодною», " м"ясною"] від того, що з цієї пори і до наступного дня, доки не освятять воду в річці, люди говіли, себто                  [молилися, не їли, не спали, прибирали в хаті]. Власне, це був останній день колядок. Здебільшого на голодний святвечір «водили               [хороводи, в школу, круги по воді, Меланку]» дівчата, хоч у деяких регіонах вчиняли це і парубки. На переважній території України основні дійства завершувалися після Василів. З голодною кутею пов’язані цікаві обрядодії «закликання морозу». Адже хрещенські холоди були у давнину найміцнішими.

Ой господарю, господарочку,
Пусти в хату Маланочку,
Маланочка чисто ходить,
Ніччю в хаті не нашкодить.
Як нашкодить, то помиє, 
Їсти зварить та й накриє.
Добрий вечір!

Вечір перед 14 січня чоловіки називають «Меланія», а жінки — «Святвечір Василів». Молоді жонаті чоловіки й старші парубки збираються гуртом, один перебирається на князя Василя, другий — на княгиню Маланку. За Маланку вбирається парубок, який уміє добре жартувати. Маланка сама не ходить — має свій «почот» (почет):

Коли Ісусові виповнилось тридцять років і прийшов йому час, вийти до людей, прийшов він на річку Йордан до Іоанна Хрестителя, щоб охреститися. Ісус охрестився і вийшов з води. У цю мить небо розкрилось і явився Дух Божий, що спускався з небес, як голуб, і зійшов на Ісуса. З цього часу Ісус Христос почав своє служіння людям. У день Богоявлення, після служби у церкві, в пам’ять про хрещення Ісуса Христа в Йордані, проводять велике освячення води на всіх річках, озерах, джерелах і колодязях. Як називають це свято?

Це третє найбільше і завершальне свято різдвяно-новорічного циклу. З ним пов’язують хрещення Христа. Відтак у всіх селах, де були церкви, святили воду. Зранку чоловіки йшли до річки чи ставка, вирубували з льоду хреста («йордана»), ставили його поруч з ополонкою і обливали червоним буряковим квасом. Під обід священик, виголосивши молитву, освячував воду, занурюючи в неї срібного хреста. Після цього випускали в повітря кілька пар голубів і вчиняли гучну стрілянину з холостих набоїв. Яку другу назву має цей день?

До Водохрещ жінки намагалися не полоскати у воді         [ноги, білизну, руки, посуд], бо «там            [розбійники, мавки, водяники, чорти] сидять і можуть вчепитися». Натомість дівчата у посвячену воду клали          [калину, буряк, м"яту, любисток] чи коралі і вмивалися, аби щоки були рум’яними. Загалом до Водохрещ, протягом усіх свят, жінки не ходили по воду; це мали робити лише чоловіки.

Гей, ти, пане господарю,
Щасти, Боже, із Йорданом,
І з водищев, і з царицев,
З усім домом, з усім добром,
І з твоєю дружиною,
І з твоєю челядкою,
І з синами-соколами,
І з дочками, як чічками.

Господарю, як королю,
Щасти, Боже, з усім двором,
І з челядкою багатою,
І з роями, і з ланами,
І з сусідами, і з панами,
І з Господом Христом Богом,
На здоров'я, на літ много!

Коли співали цю величальну пісню?

Яке свято зображено на цьому малюнку?

Ходе Ілля,
На Василя,
Несе пугу метяную,
Туди махне
І сюди махне;

У полі ядро,
А вдома добро.
Зроди, Боже,
Жито, пшеницю,
Усяку пашницю!

Це рядки з ....

За євангельським вченням, у цей день Христові зробили «обрізання», а тому намагалися нічого не різати. На Новий рік припадає свято Василя, який вважався покровителем землеробства. Ось чому вдосвіта годилося засіяти збіжжям оселі. Здебільшого це робили підлітки. У тих селах, де була церква, засівали після ранкової відправи, а де не було — вдосвіта. Батьки будили своїх синів (традиційно засівали тільки хлопчики, а дівчатка лише щедрували). Зодягшись, дітлахи брали спеціально виплетену рукавицю, наповнювали її житнім чи пшеничним зерном і, ставши перед образами, засівали власну хату:
— На щастя, на здоров’я! Роди, Боже, жито, пшеницю і всяку пашницю. Будьте здорові з Новим роком та з Василем!

Як зараз називають це свято?

Перед Різдвом Христовим зустрічають              . Усі чекають, коли зійде вечірня зоря, що має сповістити всім людям про велике чудо - народження             . Та ось зоря зійшла і почалося святкування. Різдво - найрадісніша подія для всього народу. За народною традицією вважається: хто до цього дня прийшов очищений - у того добро в цей день примножиться. А хто має гріхи - той може оновитися разом із появою на небі першої              зірки.

З давніх часів в Україні словом і ділом люди створювали у цей день образ багатства, щастя, миру і спокою у своєму домі. В цей день уся родина має бути вдома; не можна              [працювати, їсти, сваритися, подорожувати], і краще помиритися з ворогами. Коли сонце починає заходити, вносять у хату сніп жита -           [" бабух", "дідух", " пеньок", " житник"] - і ставлять його на почесному місті. Зараз замість урочисто прикрашеного снопа  люди прибирають               [ялинки, гілочки верби, калину, кедр]. Найголовніша урочистість цього вечора - свята вечеря. Вона виготовлена на "новому вогні" з різних плодів землі і символізує утворення нового добробуту на наступний рік. Починається свята вечеря з першою          [піснею, молитвою, гостею, зорею], бо саме в цей час народився Ісус Христос.

Народні традиції цього дня мають стародавній характер: угадування долі, кусання "калети". Дівчата ворожать так само, як і на Катерину, а ввечері сходяться разом із хлопцями до просторої хати – щоб було де розбігтися для кусання калети.

Корж із білого борошна, що його випікають дівчата разом для веселого дійства. Запікають так, щоб вгризти було важко, в дірку всувають червону нитку і підвішують до сволока. Один кінець стрічки довгий і спущений донизу так, щоб можна було смикати за нього і підтягати вгору. Це - ?

У ніч під «Андрія» хлопці мають найбільші права — єдина ніч у році, коли парубкам за бешкети люди вибачають.
Якщо парубок сердитий на батька своєї дівчини (не пускає доч ку на цілу ніч гуляти або каже: «Не ходи з ним, ледарем!»), то такого батька треба «провчити». Парубок підмовляє хлопців, ставить могорич і... хлопці гуляють!

Як хлопці могли провчити батька своєї дівчини?

День великомучениці Катерини чи, як звичайно це свято в народі називається, «Катерини», є свято дівочої долі. Напередодні цього свята колись парубки постували, щоб Бог послав їм добру жінку.  В канун святої Катерини, увечері,  дівчата гадали. Робили це в такий спосіб: крали в чужому садку гілочку вишні і ставили її у воду. Якщо вона до Різдва розквітне, то того ж року дівчина .....

Установіть відповідність:

Установіть послідовність зимових свят:

Установіть відповідність:

Свято Миколая прийшло до України в ....

17,18,19 грудня справляли Миколині святки. У ці дні варили кутю та узвар, щоб наступного року був урожай на ячмінь та плоди. Існувала традиція випікання спеціального печива...