Життєвий і творчий шлях Г. С. Сковороди .Літературна гра. Так/Ні

Г. С. Сковороду називають "українським Сократом"

Мандрівний філософ навчався в Києво-Могилянській академії.

Г. С. Сковорода - відомий український драматург.

Творчість Г. С. Сковороди належить до художнього напрямку- сентименталізм.

Г. С. Сковорода володів латинською, польською, німецькою мовами.

Г. С. Сковорода умів грати на сопілці, скрипці, бандурі, гуслях.

Ідея спорідненої праці Г. С. Сковороди -це праця за покликанням.

На пропозицію цариці Катерини 2, передану через посланця, перебратися до Петербурга Г. С. Сковорода висловив відмову:

"Кожному мила своя сторона".

На пам'ятникові Г. С. Сковороді викарбувані слова " Караюсь. мучусь, але не каюсь".

Найвідоміша в поетичній спадщині Г. С. Сковороди збірка має назву "Сад божественних пісень".

Рядки :

"О, якби в дурні мені не пошитись,

Щоб без свободи не міг я лишитись"

із байки "Бджола та Шершень".

У пісні "Всякому місту-звичай і права" Г. С. Сковорода засуджує бюрократичну систему тогочасного суспільства.

У вірші Г. С. Сковороди "De libertate" йдеться про Богдана Хмельницького.

У перекладі назва поезії "De libertate" означає "Про перемогу".

"Силою" Г. С. Сковорода називає основну частину байки.

"Той в кого совість, як чистий кришталь" є ідеалом твору "Всякому місту-звичай і права".

Думка Епікура "Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке - непотрібним" актуалізована у творі "Бджола та Шершень"

Порівнює свободу із золотом ліричний герой вірша Г. С. Сковороди "De libertate".

" І немає більшої радості, аніж жити за покликанням"- це провідна думка байки "Бджола та Шершень".

Г. С. Сковорода сам себе називав Варсавою.

Словами "Незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати. До сього ми народжені..." персонаж твору утверджує, що запорукою щастя є "споріднена праця".

У п'єсі І.П.Котляревського "Наталка Полтавка" використана пісня Г. С. Сковороди "Всякому місту-звичай і права".