Юрій Винничук " Місце для дракона"

Оповідання.

Повість - казка.

Казка.

Легенда.

Воював.

Дбав про добробут у князівстві

Відпочивав.

Куняв у кріслі.

Небувале затишшя.

Везіння.

Безладдя.

Варварство.

Утримував велике військо.

Ходив у походи.

Збирав великі податки.

Розпустив військо.

Він почав думати про смерть.

Розробив план розвитку князівства.

Сповзалися лихі тривоги.

Вирішив іти у похід.

Потрібен був герой .

Потрібна була безпека для князівства.

Хотів повернути попередню славу князівству.

1

100

10

1000

невідомо

у тексті не сказано

Товаришувати з драконом.

Спілкуватись з князем.

Навчити дракона грамоти.

Жити на самоті.

Його можуть вбити ні за що.

У кожного є своє покликання.

Грамота може приносити шкоду.

Всі різні.

Він зустрічався з пустельником та драконом.

Він укладав угоди з іншими князями.

Він стежив за пустельником.

Він підбирав собі зятя.

Настасії.

Драконові.

Князеві.

Пустельнику.

сином

братом

маленькою тваринкою

чудовиськом

малював вражаючі пейзажі

читав книги, писав вірші

вправно грав на флейті й чудово співав

умів вишивати хрестиком

Грицько

Петрик

Афросіаб

Джаудар

Григорій

щоб його ім'я прославилось навіки

заради князя, його доньки й Люботина

щоб відновити справедливість

щоб зберегли й надрукували його чудові вірші

прогулятися під луною

танцювати

вийти на поєдинок, двобій

піти на злочин

порівняла його з велетенською горою

порівняла його з метеликом

здивувалася й почала знього сміятися

злякалася й розплакалася

був на сьомому небі від щастя, бо вийшло все так, як він планував

заспокоївся, бо в його князівстві запанували мир та злагода

розчарувався, бо його надії не справдилися

почав відчувати незрозумілий біль

запашними квітами

аркушами з віршами

вишитими власноруч гобеленом

людськими рештками

спільником

справжнім другом

заклятим ворогом

улюбленим зятем

уславлення доброти, чуйності, схвалення здатності людини до співчуття та милосердя

оспівування працьовитості, відповідальності

засудження несправидливості сучасного світу, у якому й досі живуть "драконячі закони"

возвеличення любові та поваги до природи, справжньої дружби

бо зло було в пустельнику

зло було в самих людях

осередком зла був князь

у князівстві взагалі не було зла

квітка любистку

вишнева гілка

сльоза дракона

ґроно калини

дракон

В моїй душу хтось посадив осику.
На вижовклих від самоти горбах
Вона росте на чорнім полі крику
Така ж висока, як моя журба

Доброта — це те, що може почути глухий та побачити сліпий.

Доброта для душі те саме, що здоров’я для тіла: вона непомітна, коли володієш нею і вона дає успіх у любій справі.

Не від того я помру,
Що на світі буде война.
А від того, що вона
Мого вірша не достойна.