Визначення переважного типу ставлення особистості до природи

А. Добувна промисловість — основа всього. Слід брати з-під землі все, що можна, і стільки, скільки треба людям.

Б. Значно краще зберегти надра Землі для майбутніх поколінь, ніж необмежено їх вичерпувати.

В. Добування корисних копалин забруднює довкілля. Тому технологія добування має бути такою, щоб не завдавати шкоди навколишньому середовищу.

А. Природа — це найвища цінність, і її не можна використовувати виключно для землеробства чи заробітку.

Б. Земля, вода, сонце для того й існують, щоб люди вирощували овочі, фрукти, зернові — собі на користь.

В. Використання природних об’єктів у приватному сільськогосподарському виробництві можливе лише за умови збереження екологічної рівноваги.

А. Парки — обов’язковий елемент екосистеми міст. Без них усе здається якимось «чорно-білим».

Б. Парки чимось нагадують дику природу, особливо старі. В них почуваєшся як у лісі.

В. Міські парки створюються для того, щоб люди могли відпочивати й розважатися.

А. Свійські тварини і птиця дають людині все, що їй потрібно — м’ясо, молоко, яйця тощо. Це дешевше, ніж купляти в магазині.

Б. Відходи тваринництва слід утилізувати, щоб не забруднювати довкілля.

В. Можна відмовитися від продуктів тваринництва і харчуватися лише рослинною їжею.

А. Не уявляю собі життя без відпочинку, прогулянок, ігор і розваг на природі. Вона начебто для цього створена!

Б. Часто люди, відпочиваючи і розважаючись, ставляться до природи по-споживацькому. Однак є місця, де флора й фауна мають лишатися недоторканними.

В. Під час відпочинку на природі розкидати сміття, розпалювати багаття, скидати відходи у воду неприпустимо. Річки, озера, гірські схили мають залишатися чистими.

А. Діяльність риболовецького флоту зменшує чисельність багатьох видів риби, позбавляє їжі інших мешканців моря.

Б. Потребу в рибних продуктах можна задовольнити шляхом штучного розведення риби.

В. Багато розвинених країн здійснюють промисловий вилов риби та виробляють рибні консерви, оскільки це потрібно людям.

А. Не можна, спалюючи нафту й газ, наживатися на цьому, та ще й забруднювати довкілля.

Б. Нафта й газ дають людям енергію, тепло й багато іншого. Їх можна добувати, не зважаючи на майбутнє.

В. Природні багатства, зокрема нафту й газ, треба використовувати комплексно, щоб цих запасів вистачило і для майбутніх поколінь.

А. Гриби, ягоди, горіхи ростуть для того, щоб люди їх збирали, харчувалися ними, або навіть жили з цього промислу.

Б. Такі екологічні лиха, як засухи, зливи, холоди тощо, неминучі. Тому розраховувати на дари природи доводиться не завжди.

В. Дари лісів і полів — це благо, але не можна ставитися до природи по-варварському.

А. Переробка сировини та її збагачення надзвичайно забруднюють навколишнє середовище. Щоб не погіршувати екологічну обстановку, слід навчитися утилізувати відходи.

Б. Переробляти природні ресурси необов’язково. Є країни, де сировину і не добувають, і не переробляють. Можна купляти готові продукти.

В. Багатства Землі приносять людям користь тільки після їх переробки.

А. На чому б електростанції не працювали, їх має бути стільки, скільки треба. Ми ж не в кам’яному віці.

Б. Я за те, щоб електростанції будували та експлуатували під контролем екологів. Але найбільше потрібні сонячні й вітряні енергоустановки.

В. Люди звикли до електрики, однак забувають про те, що теплові й особливо атомні електростанції знищують природу. Краще жити в темряві, ніж пережити ще один Чорнобиль.

А. Бурі, шторми, розливи річок нерідко трапляються через забруднення довкілля та парниковий ефект. Це помста природи за насильство над нею.

Б. У жарких країнах щорічні сезонні розливи річок і тропічні зливи приносять користь. Інакше не можна було би збирати по два врожаї на рік.

В. Природа і людина єдині. Не випадково люди частіше пристосовуються до стихійних лих, ніж протидіють їм.

А. Виробництво сільськогосподарської продукції, її переробка — це все для людей. Продукти харчування для того й виробляються, щоб ми їх споживали.

Б. Навіщо розвивати сільське господарство, якщо імпортні продукти харчування бувають дешевшими, ніж вітчизняні? Краще зберегти природу в її первісному стані.

В. Раціональним є лише екологічно чисте сільське господарство. Інакше ерозія ґрунтів та пилові бурі неминучі.

А. Мінеральні води з підземних джерел потрібні людям для лікування різних хвороб.

Б. Мінеральні води приносять людям користь. Однак відпочивати й лікуватися слід так, щоби не завдавати шкоди місцевій природі.

В. Підземні мінеральні джерела — досить уразлива екосистема, тому їх потрібно оберігати від численних відвідувачів.

А. Штучні моря і рукотворні канали погіршують кругообіг води, що призводить до погіршення клімату та загибелі багатьох представників флори й фауни.

Б. Водоканали та інші штучні водойми споруджуються для судноплавства та розширення площ посівних земель. Це потрібно людям.

В. Втручання людини у водні екосистеми неприпустиме без попередньої екологічної експертизи.

А. Як чудово милуватися природою в лісі або полі! Не чіпаючи нічого, залишати все так, як є.

Б. Дарами лісів і полів можна користуватися, якщо, зриваючи квіти, не топтати траву, акуратно зрізати гриби, не ламати кущі й гілки дерев.

В. Багато людей збирають дари лісів і полів передусім для власного задоволення. І в цьому полягає користь природи.

А. Невже сучасні технології будівництва не дають змоги обійтися без використання такої величезної кількості природних матеріалів?

Б. Деревину в будівництві слід використовувати комплексно, а не вирубувати дерева по-хижацькому.

В. Використання в будівництві деревини, каменю, піску, глини є абсолютно доцільним.

А. Деревина застосовується всюди, тому ліси й вирубуються.

Б. Ліси можна зберегти тільки тоді, якщо, вирубуючи старі дерева, проводити планові насадження нових дерев.

В. Ліси — це легені планети. Їх вирубування навіть під орні землі неприпустиме, а для наживи — це просто злочин.

А. Воду краще використовувати ту, що добувається з підземних джерел. Для цього копають колодязі, встановлюють колонки, бювети, пробурюють свердловини.

Б. Запаси підземних вод також вичерпні. Тому слід думати над тим, як їх зберегти.

В. Неприпустимо, якщо замість утилізації відходів виробництва відбувається їх захоронення. Адже шкідливі речовини просочуються в ґрунтові води й забруднюють їх.

А. Було б добре, якби всі, хто полює і ловить рибу, дали природі спокій.

Б. Якщо люди полюють і ловлять рибу, значить, це їм потрібно. Іноді у них немає інших джерел існування.

В. Мисливці й рибалки мають організовувати свою діяльність так, щоб не завдавати шкоди земній фауні та не порушувати екологічного балансу.

А. Є заповідники та національні парки, куди туристів і спортсменів не пускають взагалі. Це правильно — щоб вони не шкодили довкіллю.

Б. Для туризму і деяких видів спорту ліси й гори підходять якнайкраще.

В. І ліси, й гори, й печери виникли набагато раніше, ніж людина. Тому до них, і взагалі до навколишнього середовища людині слід пристосовуватися. Природа покарає тих, хто про це забуде.

А. Люди, які живуть далеко від міст, виготовляють з дерева, каменю та інших природних матеріалів багато різних речей, які потрібні їм самим, а також для продажу.

Б. Для виготовлення предметів хатнього вжитку або сувенірів природні матеріали слід збирати в такій кількості, щоб не завдавати довкіллю шкоди.

В. Нащо робити з природних матеріалів те, що можна купити в магазині? Краще природу залишити недоторканною.

А. Природа така щедра, що дозволяє не лише користуватися її дарами, а й жити, не споруджуючи стаціонарних помешкань. Однак чи добре це для неї самої?

Б. Теплий клімат дозволяє мешкати на берегах річок, баржах або плотах. Іноді — це ще й шлях вирішення житлової проблеми.

В. Те, що люди змушені жити на берегах річок та інших водоймищ, може призвести до екологічного лиха. Адже всі відходи потрапляють просто у воду.

А. Сучасні хижацькі засоби для полювання і риболовства завдають величезної шкоди навколишньому середовищу, значно порушують екологічний баланс.

Б. Полювання приносить людині задоволення — адже при цьому начебто відчуваєш зв’язок із предками.

В. Заради збереження земної фауни слід обмежити полювання навіть тим народам, які живуть завдяки йому.

А. У спеку немає нічого кращого, ніж викупатися в річці, озері або відпочити на морі. Особливо це подобається дітям.

Б. Купання у природних водоймах — це частина здорового способу життя.

В. Промислові та побутові стоки часто роблять природні водойми непридатними для купання.

А. Сніги, льодовики відіграють надзвичайно важливу роль для підтримання кліматичної рівноваги планети. Неможливо уявити, що станеться, якщо вони розтануть.

Б. Зимові види спорту, туризм, зимові свята, виставки крижаних скульптур — це все для задоволення людини.

В. Природа багата й розмаїта. Навіть сніг і лід приваблюють погляд, збуджують творчу уяву художників, скульпторів, поетів.

А. Засушені рослини, опудала птахів, навіть екзотичні тварини в зоопарках — це щось абсолютно неприродне.

Б. Колекціонування — це хобі, і природні об’єкти для цього цілком підходять (екзотичні рослини, метелики та ін.).

В. Колекціонування рослин і тварин може призвести до їхнього зникнення. Для флори й фауни слід створювати національні парки — звичні для них екосистеми.

А. Вирубування лісів — серйозна екологічна проблема. Потрібно знаходити вугілля чи торф — тільки б не користуватися для обігрівання житла і приготування їжі дровами.

Б. Для обігрівання житла і приготування їжі в селах і на дачах слід використовувати все, що найлегше добути самому, в тому числі й дрова. Інакше в подібних умовах не вижити.

В. Неприпустимо, коли для обігрівання житла й приготування їжі використовують не лише хмиз і дерева, що впали, а й повноцінну деревину.

А. Потрібно суворо обмежити використання пластику в побуті. Лише зовсім невелика частина його (близько 9%) переробляється. Решта ж або спалюється, забруднюючи атмосферу, або лежить на звалищах, а також потрапляє у водойми, призводячи до загибелі багатьох мешканців морів та океанів. Страждає природа, страждаємо й ми.

Б. Не просто обмежити, а повністю відмовитися, а також закрити підприємства, які його виробляють. Світовий океан щороку поповнюється 8 (!) мільйонами тонн пластику. Ми вже перетворили Землю на смітник. Що далі?

В. Не бачу сенсу в тому, щоби відмовитися від використання пластику. Це звично й зручно. Потрібно просто навчитися його переробляти. А закриття підприємств призведе до втрати великої кількості робочих місць.

А. Мені подобається регулярно оновлювати свій гардероб, експериментувати зі своїм іміджем. Нова модна річ — найкращий подарунок для мене.

Б. Час від часу свій гардероб, звісно, слід оновлювати. Однак перш ніж щось купувати, непогано було б довідатися про компанію-виробника й технології, які там застосовуються. Адже відомо, що текстильна промисловість серйозно забруднює довкілля.

В. Речі слід носити, поки вони не зносяться. Не розумію, як можна відмовитися від речі лише тому, що вона тобі набридла й тобі захотілося купити щось нове. Скільки одягу щодня опиняється на звалищах, забруднюючи довкілля ще більше!

А. Уся відповідальність за кліматичну кризу лежить на нас, людях. Ми зруйнували нашу планету, і природа карає нас по заслузі. Потрібно негайно закрити промислові підприємства, ТЕС, відмовитися від користування автомобілем, авіаперельотів та багатьох інших речей, які супроводжують наше життя, оскільки вони завдають шкоди довкіллю.

Б. Кліматичні аномалії траплялися й раніше — навіть тоді, коли людей не існувало взагалі. Чому ми маємо звинувачувати себе, та ще й кардинально змінювати свій спосіб життя?

В. Основною причиною глобального потепління є діяльність людини. Зупинити кліматичну кризу важко, але можливо. Передусім слід перейти на відновлювані джерела енергії та ресурсозберігаючі технології, а також переглянути власну споживчу поведінку.

Зазначте, будь ласка, Ваш вік.

Зазначте, будь ласка, Вашу стать.

Якщо Ви — учень загальноосвітньої школи, зазначте клас, у якому Ви навчаєтеся (7-й, 8-й, 9-й тощо), а також номер школи і місто (село), де вона розташована. Якщо Ви — дорослий, зазначте населений пункт, у якому Ви мешкаєте.

Дякуємо за участь в опитуванні!