Всеволод Нестайко " Тореодори з Васюківки"

Він щодня чистив зуби, робив зарядку і взагалі був свиня. Коротше, він був те, що називається зразковий учень: учився на самі п'ятірки, поводився в школі бездоганно, не бешкетував, не бив вікон, не вмочав косу дівчинки, що сидить попереду, в чорнило, не підпалював на уроці "жабку" з кінострічки...

цілими днями знічев'я слухав у самотині на баштані транзистор "Атмосфера", що купив собі у сільмазі, і його просто розпирало від різних новин.

Я був страшенно невезучий У що б ми не грали, мені завжди випадало бути чи то розбійником, чи злодієм, чи шпигуном чи фашистом, чи біляком. Коротше, ворогом. Я вже не пам'ятаю навіть, коли я був нашим

Хіба це він, ... отой, що перший з усіх хлопців стрибонув із самісінького вершечка старої верби в річку? Той, що випустив у клубі на лекції пугутькало? Що повісив дідові підштаники на телевізійну антену? Ні, це не він! Це якийсь нещасний пригнічений наймит.

товстий, міг день і ніч їсти

"Сам ти з дуля з маком", з’явився, "мов бульба з носа", "випустив дух", "шукай вітра в полі", "дати дриза"

"Перший на землю ступив "товариш Собакевич", "я думав, що дружитиму з Антончиком та їстиму малину аж до старості"

"Життя в наших тілах лишилося процентів п’ять, не більше", "трирічне дівча могло зараз нас брать за п’яти, кидать в торбу й нести на базар продавати по дві копійки за пучок", "Батьки зробили нам чотириста двадцять восьме серйозне попередження по тому місцю, про яке при дівчатах не говорять"

"Контрибуція бігала навколо калабані та мукала на нашу адресу якісь свої коров'ячі прокльони". " Я чув, як вона, ...уже витягла "вороного" із сіней надвір. І він жалібно деренчав і дзвенів... Так востаннє тужливо ірже вірний кінь, навіки прощаючись із козацтвом"

тореадори», «будівники метро», «криниценавт», могутній єгипетський фараон Гаменхотеп», « Ми з Явою – Станіславський і Немирович-Данченко оцього нашого сільського МХАТу ( чи пак ВХАТу)