Володимир Сосюра. Вірш «Любіть Україну!». Маніфест патріотичних почуттів. Возвеличення палкої любові українців до рідного краю; заклик любити рідну землю. Щирість і схвильованість інтонацій твору. Образи-символи в поезії.

Автор закликає любити Україну як сонце, вітер, трави та води.

Любити Україну потрібно лише у щасливі миті життя, а в годину негоди не обов'язково.

Вірш закликає любити Україну у сні та наяву, цінувати її вишневу красу та мову.

Автор порівнює людей без любові до України з порохом і димом, розвіяним у полі вітрами.

Любити Україну потрібно тільки серцем, а своїми діями це не обов'язково підтверджувати.

Україна для нас у світі неоднакова, вона така ж, як інші країни.

У вірші згадується, що Україна живе у зірках, вербах, серцях людей, квітках, птахах, піснях, дитячих усмішках, дівочих очах та стягах.

Вірш говорить, що Україна погано себе почуває лише у чужинських гарматах та зелених мундирах, тобто її слід любити тільки в мирний час.

Автор порівнює Україну з купиною, що горить, але не згорає, яка живе у стежках, дібровах та на Дніпрі.

Юнакам рекомендується проявляти любов до України тільки у бою, а сльози та сміх не мають значення.

Дівчата повинні любити Україну щохвилини, бо коханий не любитиме їх, якщо вони не люблять Вкраїну.

Любити Україну можна тільки у коханні, а у праці чи бою це не обов'язково.