Відокремлені прикладки

Найбільше у світі любив він осінь — природи солодку зрілість.

Дівчина внесла оберемок майористих квітів — до цього похмура кімната враз ожила.

Зацвіла тендітно-біла конвалія в гаю, а сонячні кульбабки — біля ставу.

Класична пластика, і контур строгий, і логіки залізна течія — це справжньої поезії дороги.

Зображення флори і фауни: квітів, дерев, тварин — свідчать про обожнення природи нашими предками.

Тонкі брови, русяві дрібні кучері, рум’яні губи — усе це дихало молодою парубоцькою красою.

Я тільки тепер побачив село — нужденну купку солом’яних стріх.

Здобути волю — то мій рай.

Від малих дітей голова болить, а від великих — серце.

Прийде осінь — у засіках буде хліб золотий.

А мова — то пісня душі, покладена на слова.

І сльози, і прокльони — все мине.

І ось прийшла неділя — день легкий.

Мало життя прожити — треба життя зрозуміти.

Я усміхнусь — і все навкруг сміється.

коми 1 і 2 — при відокремленій обставині

кома 3 — між частинами складносурядного речення

коми 4 і 5 – при відокремленій прикладці

коми 6 і 7 — при вставному слові

кома 8 і 9 – при однорідних членах речення

Хто може похвалитися тим, що знає життя й творчість Василя Яковича Єрошенка – видатного письменника, філософа, музиканта, педагога, есперантиста, поліглота?

У Японії та Китаї він був відомим, навіть популярним письменником – у Європі ж мало хто чув про цього талановитого митця.

Найскладніші для європейців мови: японську, китайську – письменник знав досконало.

Українець Василь Єрошенко – класик японської літератури, який увійшов у її історію під прізвищем Еросіенко.

Василь Якович залишив по собі яскравий слід – і кому, як не нам, увіковічити пам’ять про японського класика-українця виданням його творів рідною мовою?