Василь Стефаник "Новина"

Харківської школи романтиків

"Руської трійці"

Кирило-Мефодіївського товариства

"Покутської трійці"

"Молодої музи"

соціально-психологічної повісті

психологічної новели

історичного роману

притчового оповідання

ліричних відступів в епічному творі

етнографізм, побутовізм, описовість, дидактичність новел

межовість ситуації, лаконізм оповіді, мінімум слів - максимум виражальності

вишуканість мовлення, використання гіперболи, алегорії

переважання форми над змістом, строгість форми, максимум розлогих описів.

1789 році

1925 році

1899 році

1989 році

доля селянина в еміграції

зубожіння та голод села під час Другої світової війни

дітовбивство, нестерпні умови життя українського села в індустріальну епоху

війни та її наслідків, мотив батьковбивства

Відколи Грициха померла, Гриць бідував з дітьми. Два роки він не міг дати собі ради: не було що їсти, у хаті було холодно.

Одного вечора Гриць зібрав дітей і сказав, що вони йдуть в гості.

Гриць Летючий утопив у ріці молодшу дочку, а старша випросилася.

Гриць кинув молодшу Доцьку у воду, а старша Гандзуня випросилася. Батько сказав, що йде здаватися, а дочці дав бучок, щоб відганяла собак дорогою в село.

проблема родини у патріархальному середовищі

дитинство на колонізованих землях

індустріалізація та її вигоди

сімейної спадковості, проблем у шлюбі

Спопадинці, 1455 році

Русові, 1898 році

Тронка, 1788 році

Трійця, 1898 році

трагедію батька, доведеного до крайньої межі щоденною боротьбою за виживання та гнітючим відчуттям безнадії

трагедію цілого села, староста якого був Гриць Летючий, що з'їв своїх дітей

розслідування вбивства маленьких дітей, що знайшли у ріці Прут

каторжні роботи Гриця Летючого, який вбив свою сім'ю

діалоги, метонімії, синекдохи

монологічність та діалогічність мовлення

екскурси у минуле, ретроспективність оповіді

градаційність, синтез, експресія

— То їжте мене, а що ж я дам вам їсти? Аді, є хліб, та й начинєйтеси!

— Злізайте з печі та підемо десь у гості.

— Скажу панам, що не було ніякої ради: ані їсти що, ані в хаті затопити, ані віпрати, ані голову змити, ані ніц! Я си кари приймаю, бо-м завинив, та й на шибеницу!

«Ґандзю, Ґандзю, а на тобі бучок, бо як ті пес надибає, та й роздере, а з бучком май безпечніше».