Українська література. В-1

1 – Не боятися ніколи помилок, бо той, хто боїться, швидко старіє, і в нього холоне голова

2 – А в нас над усе честь і слава, військова справа, щоб і сама себе на сміх не давала і ворога під ноги топтала.

3 – Батьки і брат3 – Батьки і браття! Нинішня наша побіда – велике діло для нас. Чим ми побідили? Чи нашим оружжям тілько? Ні. Чи нашою хитрістю тілько? Ні. Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю. тя! Нинішня наша ,

4 – Чина, дворянство треба любить, а другої любові нема на світі!

1 …Хороша та бистроока, із стрічкою над чолом, і юна, смаглява від сонця, що виступає, мов горлиця … якесь дивне поєднання надзвичайної дівочої краси і суворості. Гнучка, як пантера. І така ж метка, мабуть, а строга, як царівна.

2 …Він якось і не старів, однаковий зоставався і в двадцять, і в тридцять годочків... сокіл був ставний такий, смуглий, очі так і печуть чорнющі! Гляне було – просто гляне і все, а в грудях так і потерпне. Може, тому, що він рідко піднімав очі. Більше долонею їх прикриє і думає про щось.

3 На зріст він був високий, тілом міцно збудований і смуглий на обличчі. Молоді м’які волосинки, не голені вже тиждень, надавали йому неохайного вигляду. Але брови мав густі, очі великі, сірі, чоло широке, губи чутливі. Темне волосся він одкидав назад, як багато хто із селюків і дехто тепер з поетів.

4 Не мала вона пари між своїми ровесницями, так се в природній свободі свого поводження, в незвичайній силі мускулів, у смілості й рішучості, властивій тільки мужчинам, що виросли в ненастанній боротьбі з супротивними обставинами

1 Що ж, ти зробив свій вибір.

Та, Фаусте, подумай про життя.

Назад немає вороття, –

Себе прирік ти на загибель.

2 Під вічним дубом і собі

Мазепа стелиться в журбі.

І сам він був, як дуб-титан,

Землі козацької гетьман.

3 Каїна плем
’я, серце без крові,

Присуд господній ти не забудь!

4 Чи кара – той нестерпний біль?

В людей вогонь палає.

То справа Прометея рук:

Дав він тепло і світло.