Україна у ХХ столітті — випробування, трагедії та боротьба

Обидві ідеології базувалися на принципах толерантності та визнання свободи кожної особистості.

Нацизм і комунізм стверджували зверхність певних груп (расових чи класових) над іншими, виправдовуючи підкорення або знищення «непотрібних».

Комуністичний режим пропагував расизм, вважаючи арійську расу єдиною здатною до управління державою.

Обидва режими прагнули побудувати суспільство, засноване на приватній власності та ринковій економіці.

Бажання надати Україні повну державну незалежність.

Потреба в ресурсах Донбасу (паливо) та Криворіжжя (метали).

Прагнення використовувати український чорнозем для забезпечення «хлібом».

Використання чисельного населення як мобілізаційного ресурсу для Червоної армії.

Необхідність захистити українську культуру від зовнішніх впливів.

Бажання перенести столицю СРСР до Києва.

Виключно релігійні мотиви та зміцнення православної віри.

Вона дозволила виявити найбільш активних діячів української культури, які згодом були знищені режимом під час згортання цієї політики.

Вона була спрямована на повну заборону російської мови, що викликало міжнародні протести.

Українізація змусила всіх селян вступити до колгоспів проти їхньої волі.

Завдяки їй Україна змогла вийти зі складу СРСР без жодного пострілу.

Проголошення незалежності України.

Передача Кримської області до складу України.

Вступ України до Організації Об'єднаних Націй.

Початок політики «русифікації».

Голодомор був спричинений виключно природною засухою та неврожаєм.

Голод був інструментом більшовиків для зламу опору українського селянства.

Радянська влада примусово забирала в селян усі припаси, а райони оточувала військами.

Жерствами геноциду стали від 4 до 5 мільйонів українців.

У 1933 році кількість українських газет зросла вдвічі для допомоги голодуючим.

СРСР офіційно визнав Голодомор геноцидом одразу в 1934 році.

Світ дізнався про голод завдяки звітам радянських чиновників у Лізі Націй.

Аварія довела високу ефективність радянської системи управління в кризових ситуаціях.

Намагання влади приховати масштаби трагедії підірвали довіру народу до режиму та прискорили боротьбу за державність.

Катастрофа призвела до негайного розпуску Комуністичної партії у 1986 році.

Вибух на АЕС був головною причиною створення Організації Об'єднаних Націй.

Радянські партизани, що підривали німецькі ешелони.

Ті, хто, ризикуючи власним життям, рятував євреїв від нацистського винищення.

Вояки Української Повстанської Армії, що боролися на два фронти.

Люди, які працювали на заводах у Німеччині (остарбайтери).

Величезний вибір товарів у магазинах та відсутність черг.

Постійний «дефіцит» товарів першої необхідності.

Можливість вільно подорожувати по всьому світу без обмежень.

Довгі черги за хлібом, квартирами та технікою.

Існування «залізної завіси», що обмежувала інформацію про життя за кордоном.

Повна відсутність цензури в газетах та на телебаченні.

Заборона використання російської мови в державних установах.