Цитати з роману «Тигролови» Івана Багряного

Поїзд іде                  [Забайкаллям, Алтайський краєм]Розважаючи пасажирів і пишаючись своєю ерудицією, якийсь професор історії — кругленьке пузце, окуляри над волосатою бородавкою і розчепірені перед носом карти — викладав, як легенду, історичну довідку про перших-найперших             [каторжників, поселенців] Сибіру, про перших-найперших              [політичних, кримінальних] засланців, що склали тут свої кості, і саме в цім                 [Алтайськім краю, Забайкаллі], в цім найсуворішім і найпонурішім закутку Східного Сибіру.І було їх двоє, тих піонерів: навіжений протопоп Аввакум... Але цей розкольник був другим. А першим був — бунтар і «ізмєннік» — «малоросійський» гетьман на ймення          [Демʼян, Іван, Григорій] Многогрішний.Це вони були відкривателями і зачинателями тієї жахливої сторінки, першої сторінки в епопеї невимовних людських страждань на цій землі...

«М'яко погойдуючись, як у мрійному вальсі, пишаючись шовком фіранок на вікнах, мерехтячи люстрами, котився він, ніби разок блискучих коралів... Віз, заколисуючи, екзальтованих пасажирів десь в невідомий і вимріяний, казковий край, в дивне золоте ельдорадо»

Про поїзд

«Юнак — 25 літ, русявий, атлет, авіатор». Це про

"вагон говорив всіма діалектами його — Григорієвої — мови: полтавським, херсонським, чернігівським, одеським, кубанським, харківським..."

Це епізод, коли Григорій їде у поїзді

Оберіть усі цитати, в яких йдеться про Наталку Сірківну.

«…зоологічним націоналістом», «дияволом в образі людини» називає

Григорій із Сірками відправляється на полювання на ізюбрів (рудувато-сірі олені) задля збору їхніх цінних молодих рогів (ізюбр-самець щороку змінює роги). Це називається

«Він пригадує ті задушливі безсонні ночі, що тільки йому одному відомі. І маячіння в них… Це в нього, що мав нерви, як мотузки, — і маячіння… Він боявся, нарешті, сам спати — і одружився. А одружившись, утікав геть на люди, боявся ночувати вдома…».

Описано героя твору

Виявилося, що в тайзі багато переселенців з України, саме вони створили тут свою власну Україну, «і Київ ще тут є десь один».

У творі є такий епізод:

Дорогою Сірки та Григорій помітили написи на снігу:

Фійона Медвину привіт передавала.

«Подався доганяти без надії догнати. Але — сміливі завжди мають щастя»…

Перебуваючи в Хабаровську, Гриць прочитав в газетах про диверсію на Маньчжурському кордоні. Розповідалося про кількагодинний бій та відбиття «великої диверсійної групи ворога, що хотіла проламати границю на замку».

Так в газетах описали

Створіть відповідність герой-характеристика.

«Судив і присуд виконав я — Григорій Многогрішний. А за що — цей пес сам знає»

Йдеться про суд Григорія над…