Т.Г.Шевченко. Національна проблематика періоду «Трьох літ». Поема («комедія») «Сон» («У всякого своя доля…») і тогочасна суспільно-політична дійсність. Композиційний прийом «сну», його роль для розширення можливостей поетичного зображення.

Період навчання в Петербурзькій академії мистецтв.

Час перебування поета в засланні.

Час написання лише одного твору поеми «Сон».

Період перебування Шевченка в Україні (1843-1845 pp.).

Сатирична поема.

Ліро-епічна поема.

Комедія.

Сатиричний памфлет.

Дозволяє поетові подорожувати в часі та просторі, уникаючи цензури.

Свідчить про хворобливий стан ліричного героя.

Показує, що все описане було лише фантазією автора.

Використаний лише для того, щоб зробити сюжет цікавішим для читача.

Спокійним і ліричним.

Оптимістичним і радісним.

Філософсько-викривальним.

Бойовим і закликовим.

москва

Київ

петербург

Варшава

Як величного і непохитного воїна.

Як мудрого і справедливого правителя.

Як втомлену людину, що дбає про країну.

Як «ведмедя», що пригнічує свій народ.

Закордонні політики.

російське самодержавство та його посіпаки.

Мистецька еліта того часу.

Українське селянство.

Втечею царя.

Карикатурним зображенням царя та цариці.

Виступом простого народу.

Тріумфальним маршем.

Написати автобіографічний твір.

Довести, що сон найкращий спосіб подорожувати.

Описати пам'ятники петербурга.

Показати всю глибину прірви між владою та народом.

Як вільний і щасливий стан.

Як страждання під тягарем неволі.

Як період економічного розквіту.

Як час культурного піднесення.

гіперболу

алегорію

контраст

епітет

Шляхетність.

Силу та могутність.

Доброту.

Бездушність і хижацьку сутність самодержавства.

Він пояснює назву «Комедія».

Він налаштовує читача на філософське сприйняття сюжету.

Він вказує на біблійне походження сюжету.

Він є обов'язковим для кожного літературного твору.

Покірного страждальця.

Мрійливого романтика.

Осторонь спостерігача.

Гнівно-співчутливого патріота-борця.

Слуги царя, що допомагають йому гнобити народ.

Подорожні у сні.

Селяни, які бунтують.

Творці культури.

Повна асиміляція з росією

Виїзд за кордон.

Покірне очікування кращих часів.

Віра у відродження та справедливість.

Поєднання високого стилю з народною лексикою та гострою іронією.

Використання наукової термінології.

Використання лише архаїзмів.

Наслідування стилю класицизму.

Символ нескінченного шляху та страждань народу.

Символ свободи.

Опис військових укріплень.

Опис гірського пейзажу.

Бо вона написана політиком.

Бо вона піднімає питання визволення народу і боротьби проти імперського ладу.

Бо в ній описано історію політичних партій.

Бо в ній багато географічних назв.

Показати, що українці самі винні у своїх бідах.

Викрити моральну деградацію через примус до рабства.

Описати побут селян.

Показати, що Україна краща за росію.

Їхню скромність.

Їхню турботу про армію.

Розкіш, за якою стоїть зубожіння народу.

Їхню освіченість.

Вона пройшла цензуру без зауважень.

Вона була визнана кращим твором року.

Вона викликала обурення царя і стала доказом у «справі» Шевченка.

Вона була опублікована в газеті.

У відмові від римування.

У сміливому поєднанні сатири, лірики, публіцистики та реалістичного зображення дійсності.

У використанні іноземних мов.

У написанні прозою.

Бо це був задум цензури для легшого друку.

Щоб висміяти абсурдність і нікчемність самодержавної влади.

Бо твір написано за правилами жанру класичної комедії.

Бо у творі багато смішних ситуацій.