Тест: Атом, речовина та світло

Мала атомна маса і висока густина.

Наявність великої кількості нейтронів у ядрі.

Відсутність електронів на зовнішньому шарі.

Повністю заповнений зовнішній електронний шар (октет або дуплет).

Електрон повертається з вищого енергетичного рівня на нижчий.

Електрон переходить з нижчого енергетичного рівня на вищий, поглинаючи енергію.

Відбувається розпад атомного ядра.

Атом змінює свій хімічний елемент.

Мають велику кількість електронів на зовнішньому енергетичному рівні (6-8).

Займають ліву частину та початок головних підгруп.

Розташовані переважно у верхньому правому куті.

Утворюють прості речовини з молекулярною кристалічною ґраткою.

Рентгеноструктурний аналіз (дифракція рентгенівських променів).

Винахід електронного мікроскопа.

Відкриття закону сталості кутів.

Відкриття п'єзоелектричного ефекту.

Тетраедрична атомна ґратка.

Шарувата атомна ґратка зі слабкими зв'язками між шарами та вільними електронами.

Наявність йонів Карбону у вузлах ґратки.

Молекулярна ґратка, що складається з одиночних атомів.

Кварц (SiO₂​).

Йод (I₂​).

Кухонна сіль (NaCl).

Алмаз (C).

Іонний.

Ковалентний неполярний.

Металічний.

Ковалентний полярний.

Чим більша енергія фотона, тим ближче колір до червоного кінця спектра.

Енергія фотона не залежить від кольору.

Чим більша енергія фотона, тим ближче колір до фіолетового/синього кінця спектра.

Чим менша енергія фотона, тим ближче колір до фіолетового/синього кінця спектра.

Надзвичайно висока твердість і тугоплавкість.

Крихкість у твердому стані.

Розчинність у воді та здатність проводити електричний струм у розчині/розплаві.

Відсутність електропровідності у твердому стані.

Рушійна сила — прагнення до завершеного зовнішнього електронного шару; Na⁺ схожий на Ne, а Cl⁻ схожий на Ar

Рушійна сила — досягнення Na стабільного стану He; Cl стає схожим на Ne.

Рушійна сила — утворення ковалентного зв'язку; Na схожий на Ne, а Cl схожий на Ar.

Рушійна сила — прагнення мати однакову кількість протонів; Na⁺ схожий на K, а Cl⁻ схожий на F.

Наявність великої кількості протонів у ядрі.

Наявність ковалентних зв'язків між атомами металу.

Наявність йонів металу, жорстко зафіксованих у вузлах.

Існування «електронного газу» (делокалізованих електронів), що вільно рухаються між позитивними йонами.

Білий фосфор, оскільки він має молекулу P₄​.

Білий фосфор, оскільки він світиться у темряві (хемілюмінесценція).

Червоний фосфор, оскільки його полімерна (ланцюгова/аморфна) будова вимагає більше енергії для розриву зв'язків.

Червоний фосфор, оскільки його молекула містить менше атомів.