У тесті 3-ому "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" - завдання за третьою частиною роману Панаса Мирного.
Конструктор тестів
У тесті 3-ому "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" - завдання за третьою частиною роману Панаса Мирного.
Зичу успіхів!
1
Установіть відповідність.
стіни...
пооблупувані, чорні, аж поцвіли
долівка була колись на помості, - тепер...
тільки недоколоті під стінами дошки про те нагадували
посеред хати...
вибої, повні сміття
вікна...
темні, аж чорнувато-зелені, пропускали в хату якийсь темний світ
на покуті стояв...
невеликий стіл з двох дощок, на палець одна від другої...
2
Установіть відповідність.
Десятник каже Чіпці: Луценків небіж... Хоче нашу землю одбирати...
Глянула на сина та й отетеріла... Хоч вона й дивилася, та нічого не бачила, не розуміла.
Десятник - Чіпці: небіж з Дону буде за землю позиватися.
– З Дону?! - якось боязко запитала Мотря - та й опустилась на лаву...
Одно невеличке слівце «Дін», як молотком, ударило її в голову… Пам’ять у неї зразу прокинулась і нагадала, що вже раз прийшла була до неї лиха година з Дону, котра перевернула все її життя та й кинула бідувати на старість…
– Не журіться, мамо!.. не лякайтесь! – став він заспокоювать матір. – Хай позиває… Нам громада присудила землю… Байдуже! Ніхто тепер не вирве з моїх рук…
– А клопоти… а тяганина… – проказала Мотря, задумуючись.
– Сількісь… А землі не дам! Зубами держатиму – не пущу!
– Оступайсь, сину, за своє добро… У нас же тільки й багатства, що земля та… Скільки я попоходила, скільки я попоносила, поки тоді оддали!.. – згадувала Мотря, як вона добувала ту землю.
– Пропала земля! ...– Кажуть: суд одсудив…
Немов хто гострий ніж вгородив у серце старій Мотрі. Як сиділа вона на лаві, на гребені, виводячи тонку нитку, – так і прикипіла на днищі: заколіло веретено у одній руці, а волокно у пучці – у другій…
– Краще б мені, сину, в домовині лежати, ніж таку чутку чути! – ледве вимовила Мотря крізь сльози…
3
Установіть відповідність.
Натоптуваний чоловік зросту...
середнього.
Обличчя...
низенького.
Вуса...
запухле, кругле
На плечах накинута наопашки...
товсті, руді
сіра московська шинеля, унизана блискучими гудзиками, з зеленими нашивками на комірі.
4
Установіть відповідність.
– Скажіть, будь ласка, чи ви не знаєте, де тут живе секретар Чижик?
– Чого тобі до секретаря? Секретар таких, як ти, не приймає… А коли чого треба, то й я тобі напишу… Що в тебе за діло?
– Та діло, бачте, ось яке…
– Так… еге… треба справки наводити… копії брати… – понуро дивлячись, як великий дока у сьому ділі, одрубував чоловік. – Треба прошеніє… еге… так-так… Так і напишемо… А гроші ж у тебе є?
– А багато на те треба?
– Та рублів п’ять на перший раз треба… А там – побачимо, що буде: чи можна вести діло, чи, може, наплювати…
– Ні… прощавайте!
– Ну, так ходім до хати…
– Не хочу, спасибі вам.
– Знаєш що? – я тобі за три карбованці напишу…
– Варениченко.
– Постой! постой! Як ти прозиваєшся?
– Мій батько москаль.
– Ти козак, чи хто?
– Та бог з вами!
– Ага… От, бач, і на бумагу не треба – на простій напишу… Хоч? за рубля напишу! Ніхто тобі за рубля не напише, а я напишу…
5
Установіть відповідність (упізнай героя за його реплікою).
– Ото ж то є й!.. Усе – коли б собі та собі; а про сиріт та безталанних – ні гадки!.. Хай сироти гинуть…
Христя, дружина Грицька.
– Дурний же ти! Нічого доброго не знаєш. Знай, що тільки й добра на світі, що горілка. Скільки б без неї людей вішалось! А так… Тільки й правди, поки повна пляшка, а коли порожня, то й брехня!..
Василь Порох
– Знаєш що?.. Як п’ятдесят рублів, то й діло можна поправити…
Секретар суду
– Та як же?.. як же?.. любий та милий був, а то ж зразу… на тобі та цить! Не переживу ж я цього, не зможу… Свитку пропив, одежу всю – у одній сорочці, як харциза, як махамед який!.. Уже третю вівцю пропиває… Та й товариство підобрав під пару – волоцюг зо всього світа… Боже мій! що ж тепер робити мені, бідній?..
Мотря
– Де вона?.. де стара відьма?.. Чи не заміж, бува, забажала?.. Може, бахурів навести заманулося?.. То щоб син не перечив, – у чорну його!..
Чіпка
– Нащо я в тебе візьму його? Ось розсуди гаразд… У тебе тільки один хліб і зостався; а я, слава богу, не терплю ще нужди!.. Коли вже тобі так хочеться, то й заберу. Тільки, знаєш що, Чіпко? У тебе мати старая, а ти її так зневажив… у чужих людей хліб заробляє, сердешна…
Грицько
6
Стіжок житнього хліба Чіпка продав...
7
Після того, як Чіпка зв'язався з п'яницями, став ображати матір, бити вікна, посуд тощо, Мотря...
8
Виберіть правильну відповідь.
«Краще б я тебе, сину, не зродила або, зродивши, узяла за ноги ..., ніж тепер від тебе таку зневагу приймати!.. [та об пень головою, та десь у лісі викинула, та в ставок з холодною водою]
9
Поголоска про крадіжку зерна у пана, про сторожа, прибитого під коморою, дійшла до волості від людей, які звинувачували у злочині Чіпку і його п'яних дружків ("з чого ж його, як не красти?") , бо...
10
Установіть відповідність.
У хатину, де спав уночі голова...
увібрались якісь страшидла, у білих сорочках, у чорних бородах, з носами, як крючками, з одним оком у лобі, як у песиголовців.
Руки й ноги голові злодії...
зв'язали.
Накрили представника влади голову...
кожухом.
Забрали силу-силенну...
грошей.
Другого дня після пограбування голови пішла поголоска: писаря...
зерна в коморі.
Руки писареві...
ограбовано!
Зверху на писаря злодії накидали...
вірьовками до ніг поскручувано.
кожухів, подушок, – так що як витягли його, то піт у три ручії ллє, а сам – мов рак печений…
11
Після земельної реформи оголосили селянам волю, тільки треба було ще відробити панам два роки, та Чіпці з його п'яним товариством байдуже...
12
Лушня застав Чіпку, що стояв посеред пустої хати і молився ... прокльонами і щиро говорив...
Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
Хай щастить у подальшому житті!
Рефлексія від 0 учнів
Сподобався:
Так: 0
Ні: 0
Зрозумілий:
Так: 0
Ні: 0
Потрібні роз'яснення:
Ні: 0
Так: 0