Терапія 7

У хворого була діагностовано пневмонія. Не дивлячись на лікування, з'явилась гектична

лихоманка, а потім виділення харкотиння «повним ротом». Яку хворобу слід підозрювати?

Пацієнт скаржиться на нестерпний кашель з виділенням до 600 мл за добу гнійного

харкотиння шоколадного кольору з гнильним запахом. Захворів гостро, Т тіла – 39 0 С,

лихоманка неправильного типу. На рентгенограмі ділянка затемнення з порожниною у

центрі, з неправильними контурами та з рівнем рідини. Яку хворобу слід підозрювати?

Чоловік 56 років, алкоголік, раптово захворів: температура підвищилась до 40 0 С,

слабкість, з'явився кашель з відходженням темного харкотиння. Об’єктивно: Т - 39,5 0 С, ЧД -

30/хв, ЧСС - 100/хв, АТ - 110/70 мм рт.ст. В легенях справа звучні вологі хрипи. Тони серця

приглушені, ритм правильний, помірна тахікардія. На рентгенограмі легенів затінення

верхньої частки справа. Яке ускладнення найбільш вірогідно може розвинутись у хворого?

Під час епідемії грипу у хворого Г. 59 років, після зниження лихоманки появився біль в

грудній клітці, кашель з жовто-зеленим харкотинням 100 мл на добу, інколи з домішками

крові. Об’єктивно: ЧД - до 36/хв., над легенями під лопаткою справа притуплення

перкуторного звуку, жорстке дихання, середньо- і великопухирцеві хрипи. Ан. крові: Л -

18,6*10 9 /л, ШОЕ - 64 мм/год. Ан. харкотиння: Л. - 80-100 в п/з, Ер. - 40-50 в п/з, еласт.

волокна, коки. Рентгенологічно: корені розширені, справа нижня доля неоднорідно

затемнена з двома ділянками просвітлення. Вкажіть найбільш імовірний діагноз?

Хвора В. 32 років на диспансерному обліку з хронічним абсцесом легень, з частими

загостреннями впродовж 5 років. Направлена на стаціонарне обстеження для визначення

найбільш ефективного лікування. У стаціонарі виставлений діагноз: абсцес верхньої частки

правої легені з перебігом середньої важкості у фазі ремісії. Яке лікування найбільш

ефективне?

У хворої 26 років спостерігається підвищення температури до 38 0 С, кашель з виділенням

гнійного харкотиння, виражена слабкість, задишка, біль у грудній клітці під час дихання.

Вкорочення перкуторного звуку у нижніх відділах лівої легені, вислуховуються дрібно

пухирцеві вологі хрипи. Який діагностичний прийом є найбільш важливим для встановлення

діагнозу?

У хворого М., 32 років, який зловживав алкоголем, із масивною пневмонією погіршився

стан, підвищилась Т тіла до 39-40 0 С, з'явився неприємний запах з рота, збільшилась кількість

гнійного харкотиння; зросла ШОЕ та кількість паличко ядерних лейкоцитів. На Rо-графії

ОГК - у нижній частці правої легені масивна інфільтрація з просвітленням у центрі. Яке із

ускладнень можна запідозрити?

У хворого з негоспітальною пневмонією, який лікувався амбулаторно, на 10-ту добу

зберігається лихоманка, з'явився озноб, кашель з виділенням харкотиння з неприємним

запахом та прожилками крові. При аускультації легень справа в нижній долі прослуховується

амфоричне дихання, вологі великопухирцеві хрипи. При рентгенологічному дослідженні

справа в нижній долі виявлена порожнина з рівним контуром до 4 см діаметром з рівнем

рідини. Яке ускладнення виникло у пацієнта?

При рентгенологічному дослідженні органів грудної клітки хворого зі скаргами на

кашель та лихоманку у правій легені на рівні 4-го ребра відзначається інтенсивна

негомогенна з нечіткими контурами тінь великих розмірів. У центрі вказаної тіні -

горизонтальний рівень та просвітлення легеневої тканини над ним. Якому захворюванню

відповідає дана рентгенологічна картина?

На 4-ту добу після застуди хворий скаржиться на кашель з виділенням невеликої

кількості слизового харкотиння. Мало місце одноразове виділення біля 250 мл гнійного

харкотиння з прожилками крові. Стан середньої важкості. Пульс 96 за 1 хв., артеріальний

тиск 110/70 мм рт. ст. Частота дихальних рухів 30 за 1 хв. При аускультації над лівою

легенею дихання везикулярне. Над правою легенею везикулярне дихання послаблене, над

нижньою часткою прослуховуються вологі різнокаліберні хрипи та біля кута лопатки -

амфоричне дихання. Який попередній діагноз?

У хворого 25 років після 7-денної лихоманки постійного характеру під час нападу

кашлю відійшло 250 мл харкотиння жовтого кольору. Об'єктивно: температура 37,2°С,

частота дихальних рухів 22 за 1 хв., пульс 96 за 1 хв., артеріальний тиск 110/70 мм рт.ст. При

рентгенологічному дослідженні грудної клітки у лівій легені виявлена тінь круглої форми із

чіткими межами та просвітленням у центрі. Яка аускультативна ознака, найбільш імовірно,

буде виявлятися в цього хворого?

Хворий 58 скаржиться на кашель з виділення гнійного харкотиння до 200 мл/добу,

експіраторну задуху при ході, періодично підвищення температури тіла до 37,20-37,4 0 С.

Хворіє багато років. Об'єктивно: акроціаноз, грудна клітка бочкоподібна, нігті за формою

нагадують годинникові скельця. Перкуторно над легенями коробковий звук. при

аускультації дихання везикулярне, розсіяні сухі хрипи, в нижніх ділянках правої легені

крупнопухирцеві вологі хрипи. В загальному аналізі крові: лейкоцити 8,2*10 9 /л, ШОЕ 15

мм/год. При рентгенологічному дослідженні легені емфізематозні, легеневий рисунок у

нижніх відділах подібний до сот, деформований. Ваш діагноз?

Хворий 38 років госпіталізований зі скаргами на кашель з виділенням гнійного

харкотиння (до 60-80 мл на добу), підвищення температури тіла до 39°С. Захворювання

пов'язує з переохолодженням. Об'єктивно: пульс 96 за 1хв., ритмічний. Артеріальний тиск

110/60 мм рт.ст. Частота дихальних рухів 30 за 1 хв. При огляді виявлено відставання правої

половини грудної клітки при диханні. Перкуторно визначається локальне притуплення

перкуторного звуку біля кута правої лопатки, у цій ділянці вислуховуються вологі

різнокаліберні хрипи, амфоричне дихання. Який попередній діагноз у цього хворого?

Неприємний запах харкотиння у хворих з гангреною пов'язаний з наявністю:

У хворого С., 49 років у стані алкогольного сп`яніння було неодноразове блювання,

порушувалося дихання, застосовувалася штучна вентиляція легенів. Через 4 дні з'явився

кашель з гнійним харкотинням до 250 мл за год, задишка. Об`єктивно: загальний стан

хворого важкий, вимушене положення на правому боці, шкіра бліда, тахіпноє - 24/хв.

Перкуторно: під правою ключицею притуплення, там же везикулярне послаблене дихання,

поодинокі великопухирцеві хрипи. В крові: лейк. - 16,8*10 9 /л, ШОЕ-58 мм/год.

Рентгенелогічно: справа в ІІ і ІІІ сегментах негомогенне інтенсивне затемнення з

множинними просвітленнями. Який діагноз найбільш ймовірний?

Хворий 52 років, хронічний алкоголік, звернувся за допомогою у зв‘язку з сильним

кашлем і виділенням великої кількості харкотиння. Рентген обстеження останній раз було 5

років тому назад. Захворювання почалось гостро, з ознобу, високої температури тіла 39-

40°С, яка трималась три тижні. Відмічає сильне схуднення. При вислуховуванні в нижній

частці правої легені маса вологих різнокаліберних хрипів, в між лопатковій зоні у нижнього

кута правої лопатки амфоричне дихання. На оглядовій рентгенограмі в шостому сегменті

правої легені відмічається велика порожнина розпаду 6х7 см з горизонтальним рівнем

рідини. МБТ скопічно не виявлено. Який попередній діагноз?

Чоловік 40 років, скаржиться на приступоподібний кашель з харкотинням жовтувато-

коричневого кольору, біль у правому боці, пов'язаний з глибоким диханням, пітливість.

Хворіє 6 діб після переохолодження. Приймав аспірин. Об'єктивно: температура - 39,6°С,

ЧДР - 26 за хв., пульс - 110 уд./хв., АТ - 110/70 мм. рт.ст. Шкіра бліда, волога. Справа в

нижніх відділах легенів - велика кількість вологих звучних дрібно пухирчастих хрипів.

Рентгенологічно: справа в нижній частці легені - масивна негомогенна інфільтрація з

ділянками просвітління, синус диференціюється. Яке ускладнення захворювання найбільш

імовірно розвилося у хворого?

Після перенесеної простуди госпіталізований через 4 дні із скаргами на кашель з

виділенням поодиноких плювків слизистого харкотиння. Через 2 дні одноразово виділилось

біля 250 мл гнійного харкотиння з прожилками крові. Стан середньої важкості. ЧД - 28-30 за

1 хв., PS - 96 за 1 хв., АТ - 110 та 70 ммрт.ст. Дихання над лівою легенею везикулярне, над

правою - ослаблене, вологі різнокаліберні хрипи над н/долею та амфорічне дихання біля кута

лопатки. Попередній діагноз?

У хворого 50 років після переохолодження підвищилась температура до 40°С, з'явилась

задишка та біль в грудній клітині праворуч. Виділилось приблизно 100 мл гнійного

харкотиння з кров'яними прожилками та неприємним запахом. Рентгенологічно: в правій

легені негомогенна масивна інфільтрація, дві ділянки просвітлення, де не просліджуються

легеневі структури. Мікобактерії туберкульозу та атипові клітини в харкотинні не виявлені.

Хвора 39-ти років скаржиться на задишку, помірний кашель з невеликою кількістю

харкотиння, важкість в лівій половині грудної клітки, підвищення температури тіла до

37,7 o C. Ця симптоматика з’явилась та посилювалась впродовж тижня. Об’єктивно: ЧД- 26/хв.

Ліва половина грудної клітки відстає при диханні. Нижче кута лівої лопатки голосове

тремтіння різко послаблене, перкуторно - притуплений тон, аускультативно - послаблене

везикулярне дихання. Який попередній діагноз?

У хворої з нижньочастковою пневмонією лівої легені з’явилися скарги на біль у лівій

половині грудної клітки. Об’єктивно: визначається широка зона притуплення на лівій

половині грудної клітки (лінія Соколова Елісон Дамуазо). З якого метода дослідження легень

доцільно розпочати обстеження з метою уточнення діагнозу?

Найбільш частими причинами інфекційних плевритів є:

Хворий 67-ми років скаржиться на задишку, біль у грудях, загальну слабкість. Хворіє 5

місяців. Об’єктивно: температура тіла - 37,3 o C, пульс - 96/хв. Над правою легенею голосове

тремтіння не визначається, перкуторний звук тупий, дихання не прослуховується. У

харкотинні - домішки крові дифузно змішаної зі слизом. Який найбільш імовірний діагноз?

Хвора 29-ти років впродовж 2-х місяців скаржиться на болі в лівій половині грудної

клітки, кашель, задишку; температура тіла - 39,6 o C. Об’єктивно: ліва половина грудної клітки

відстає в акті дихання, ослаблення везикулярного дихання та вкорочення перкуторного звуку

зліва. Ro-логічно визначається округла тінь у нижній частці лівої легені. Який попередній

діагноз?

Хворий 22-х років скаржиться на кашель з виділенням «іржавого» харкотиння, епізоди

потьмарення свідомості, підвищення температури тіла до 40,1 o C, задишку, біль у м’язах.

Об’єктивно: ЧД - 36/хв. Справа, нижче кута лопатки - тупий перкуторний звук, при

аускультації - бронхіальне дихання. У крові: лейк.- 17,8*10 9 /л, ШОЕ-39 мм/год. Який діагноз

є найбільш імовірним?

У хворого на цукровий діабет з правобічною нижньочастковою пневмонією на 7-му

добу підвищилася температура до 39,6°C з остудою, посилилася задишка. Об’єктивно: ЧД -

26/хв., ЧСС - 100/хв., АТ - 100/60 мм рт.ст. Нижче кута правої лопатки перкуторно тупий

звук, дихання не вислуховується. Рентгенографія ОГК: справа від 6 ребра донизу -

інтенсивне затемнення легеневої тканини, синус не диференціюється. Яке ускладнення

розвинулося у хворого?

Чоловік 68-ми років скаржиться на кашель із виділенням харкотиння, який турбує його

впродовж декількох років, осиплість голосу, загальну слабкість. Проживає поблизу заводу по

переробці азбесту. Об’єктивно: в легенях справа - ослаблене дихання з подовженим видихом,

сухі хрипи. На рентгенограмі: в ділянці кореня і прикореневої зони справа неоднорідне, з

нечіткими контурами затемнення, підвищена повітряність легень. ЛОР - парез правої

голосової зв’язки. Який найбільш імовірний діагноз?

Хворий 33-ти років скаржиться на періодично (весна, осінь) виникаючі напади задухи,

кашель, спочатку сухий, а пізніше вологий. Об’єктивно: обличчя бліде, дещо набрякле,

грудна клітка піднята і розширена у передньо-задньому розмірі, ЧД- 3/хв. Чути сухі хрипи. У

крові: НЬ-120 г/л, лейк.-8*10 9 /л, п-1, с-52, л-36, мон-3, ШОЕ- 7 мм/год. Яка найбільш

імовірна патологія зумовлює таку картину?

Хворий 40-ка років скаржиться на підвищення температури до 39 o C, кашель з

виділенням харкотиння та домішками крові, задишку, загальну слабкість, герпетичне

висипання на губах. Об’єктивно: ЧД- 32/хв. Справа під лопаткою - посилення голосового

тремтіння, там же - притуплення перкуторного звуку. Аускультативно: бронхіальне дихання.

У крові: лейк.- 14*10 9 /л, ШОЕ- 35 мм/год. Який попередній діагноз?

Хворий 36-ти років поступив із скаргами на кашель з виділенням гнійного харкотиння

до 150 мл на добу, кровохаркання, періодичне підвищення температури до 37,8 o C, знижений

апетит, загальну слабкість. Хворіє протягом 10-ти років, загострення захворювання навесні і

восени. Об’єктивно: блідість, легкий акроціаноз, потовщення нігтьових фаланг пальців.

Аускультативно: вологі хрипи під лівою лопаткою. На Ro-грамах: розширення кореня легені,

тяжистість і шпаристість легеневого малюнка зліва. Який найбільш вірогідний метод для

уточнення діагнозу?

У 12-річної дитини протягом 6-ти місяців періодично з’являється лихоманка до 38,5 o C,

кашель, задишка, одноразово кровохаркання. БЦЖ-рубець відсутній. Дідусь хворіє на

туберкульоз. В легенях - розсіяні сухі та різнокаліберні вологі хрипи. Рентгенологічно:

однотипна рівномірна дрібновогнищева інфільтрація легень, у верхніх частках тонкостінна

каверна із слабко вираженою перифокальною інфільтрацією. Яке захворювання найбільш

імовірне?

Медсестра 40 років госпіталізована з приводу високої температури (39,4 0 С). Така

температура зберігається протягом 2 тижнів, етіологія лихоманки не встановлена. Яке

захворювання НЕ СЛІД враховувати при проведенні диференційної діагностики та

подальшому обстеженні хворої?

Робітники рибних промислів підлягають впливу низьких температур оточуючого

повітря від -5 0 С до - 15 0 С. Захворювання яких органів та систем найбільш часто

зустрічаються у робітників цих виробництв?

Хворий 20 років захворів гостро. На 2-й день хвороби скаржиться на сильний головний

біль у скронях та ділянці орбіт, ломоту в тілі, сухий болючий кашель. Об’єктивно: t°-39°С,

хворий адинамічний, слизова оболонка ротоглотки "палаюча", в легенях хрипи не

вислуховуються. Який діагноз найбільш вірогідний?

Для хворих на негоспітальну пневмонію ІІІ групи на першому етапі лікування

рекомендованим режимом антибіотико терапії є:

Де утворюється крепітація?

Який збудник найчастіше викликає негоспітальну пневмонію?

Для хворих на негоспітальну пневмонію І групи на першому етапі лікування

рекомендованим режимом антибіотикотерапії є:

Яка перкуторна і аускультативна картина характерна для пневмонії?

Згідно клінічному протоколу ведення хворих з негоспітальною пневмонією, до

«великих» критеріїв тяжкого перебігу захворювання належить:

Які гострофазові показники крові характерні для пневмонії?

Чоловік 58 років, що зловживає алкоголем та тютюнопалінням, надійшов до лікарні зі

скаргами на постійний кашель, задишку. За останній час схуд. Об’єктивно: шийні лімфатичні

вузли збільшені, щільні, тканини над ними не напружені. На рентгенограмі органів грудної

клітки - фіброз верхньої частки легені, лівобічний плеврит. Плевральна рідина солом’яного

кольору з вмістом білку 52 г/л та великою кількістю лімфоцитів. Злоякісні клітини не

виявлені. При посіві плевральної рідини через тиждень - росту немає. Який найбільш

вірогідний діагноз?

У хворої на 4 добу після оперативного втручання з приводу кістоми правого яєчника

раптово з’явився біль у правій половині грудної клітки з відходженням харкотиння рожевого

кольору, підвищення температури тіла до 37,7 0 С. Під час обстеження легень виявлено

притуплення легеневого звуку та поодинокі вологі хрипи в нижніх відділах з правого боку.

Яке ускладнення найбільш вірогідне?

У хворого 32 років після переохолодження з’явилися загальна слабкість, пітливість;

підвищилася температура, з’явився кашель. Об’єктивно: загальний стан середньої важкості,

шкіра волога, ціаноз губ. Грудна клітка симетрично бере участь у диханні, з правого боку під

лопаткою незначне притуплення перкуторного звуку, послаблене везикулярне дихання,

вологі звучні дрібнопухирчасті хрипи. Над рештою поверхні легенів - жорстке дихання,

розсіяні сухі хрипи. Тони серця підсилені, акцент ІІ тону над легеневою артерією. Укрові:

лейк.- 8,2*10 9 /л, ШОЕ- 21 мм/год. Який діагноз найбільш вірогідний?

Хворий 67 років скаржиться на задишку, біль у грудях, загальну слабкість. Хворіє 5

місяців. Об’єктивно: t 0 -37,3 0 С, Ps- 96/хв. Над правою легенею голосове тремтіння не

визначається, перкуторний звук тупий, дихання не прослуховується. У харкотинні - домішок

крові дифузно змішаної зі слизом. Який найбільш вірогідний діагноз?

Деструкція легенів та утворення бул може спостерігатися переважно при пневмонії,

зумовленій:

У хворої з нижньочастковою пневмонією лівої легені з’явилися скарги на біль у лівій

половині грудної клітки. Об’єктивно: визначається широка зона притуплення на лівій

половині грудної клітки (лінія Соколова-Елісон-Дамуазо). З якого метода дослідження

легень доцільно почати обстеження з метою уточнення діагнозу?

Хлопчик 8-ми років скаржиться на постійний кашель з виділенням зеленуватого

харкотиння, задишку при фізичному навантаженні. Вперше захворів у віці 1 рік 8 місяців

двобічною пневмонією, яка мала затяжний перебіг. В подальшому спостерігалися рецидиви

хвороби 5-6 разів на рік, в періоди ремісії стійко утримувався вологий кашель. Результати

якого обстеження будуть найбільш вагомими для встановлення остаточного діагнозу?

У хворої 46 років відзначається постійний тупий біль в правому підребер’ї без чіткої

іррадіації, який посилюється після вживання великої кількості їжі. Турбує нудота, гіркота у

роті, закреп. Пальпаторно визначається болючість у ділянці жовчного міхура. При

багатомоментному дуоденальному зондуванні відзначається: ІІ фаза (закритого сфінктера

Одді) триває 2 хвилини, ІІІ фаза (фаза “А” жовчі) вкорочена, ІV фаза (“В” жовчі) – виділення

жовчі в’яле, з великими перервами, упродовж 60 хвилин виділилось 100 мл, V фаза (“С”

жовчі)- жовч появляється через 5 хвилин. Які препарати необхідно призначити пацієнтці?

Хвора 47 років з надмірною масою тіла звернулась за медичною допомогою зі скаргами

на біль в правому підребер’ї та епігастральній ділянці, пожовтіння шкірних покривів,

свербіння шкіри. Хворіє протягом 2-х тижнів, відмічає потемніння сечі, знебарвлення

стільця, періодичні підйоми температури тіла до 38,0 о С з лихоманкою, відразу до їжі.

Запідозрена жовчно-кам’яна хвороба, ускладнену холангітом. Який інструментальний метод

дослідження найбільш інформативний для підтвердження діагностичної версії?