Т. Шевченко. "Катерина". "Наймичка".

Перехід від пасивної жертви обставин до сильної особистості, що бореться за дитину.

Зміна соціального статусу героїні із селянки-кріпачки на вільну жінку.

Перехід від образу люблячої матері до жінки, яка шукає особистого щастя.

Відмова від засудження суспільної моралі на користь зображення побуту.

Обов'язок дівчини піти у монастир для спокути гріха перд громадою.

Ганьбу через народження позашлюбної дитини, що супроводжувалося обрізанням кіс.

Високий статус жінки, яка самостійно виховує сина без допомоги чоловіка.

Право жінки на економічний захист від держави у разі зради офіцера.

Реалізм

Класицизм

Романтизм

Модернізм

Символ надії на кращу долю українського селянства.

Конспервативне, байдуже до чужого горя суспільство.

Батька Катерини, який чекає на її повернення додому.

Майбутнього чоловіка дівчини, який готовий її прийняти.

Від'їзд офіцера-москаля у Туреччину.

Зустріч з Іваном у зимовому лісі.

Вигнання з рідного дому через нестерпний сором перед сусідами.

Народження позашлюбного сина Івася.

Вона знаходить особисте щастя, вийшовши заміж за багатого козака.

Вона відкрито протистоїть суспільству, вимагаючи визнання своїх прав.

Вона керується розумом і чітким планом заради майбутнього своєї дитини.

Вона мріє про помсту офіцерові, який її зрадив.

Через те, що її вигнали з рідного села за крадіжку.

Щоб бути поруч зі своїм сином, якого вона підкинула цим господарям.

Вона шукала притулку після того, як її хату спалили москалі.

Щоб заробити гроші на весілля Марка.

Вона боялася, що її минуле "покритки" розкриється і знеславить сина перед громадою.

Вона збиралася у цей час йти на прощу до Києва.

Вона була занадто хворою, щоб брати участь у тривалому святкуванні.

Вона образилася на Трохима, що той не розповів Маркові правду.

Їм його принесла сама Ганна, відкрито попросивши про допомогу.

У перелазі біля своїх воріт у неділю вранці.

На березі річки під час прання білизни.

У полі під копицею сіна під час жнив.

Гроші, які вона заробляла у київських панів.

Новий одяг та чоботи.

Листи від його справжнього батька-офіцера.

Свячену василькову квітку, перстень або іконку.

Перед самою смертю, коли він повернувся з дороги.

У день його весілля, коли вони залишилися наодинці.

Вона так і не розповіла правду.

Коли Марк був ще маленькою дитиною.

Моральна спокута через важку працю та приховування материнства заради щастя сина.

Страх перед поліцією та в'язницею за залишення дитини без нагляду.

Пошук можливості повернутися до офіцера, який був батьком Марка.

Бажання розбагатіти за рахунок спадщини бездітних старих.