У цьому завданні потрібно встановити відповідність між виділеними фрагментами простих і складних речень за їхнім синтаксичним значенням.
У лівій колонці подано прості речення, у яких виділено окремий член речення (обставину, означення тощо). У правій колонці наведено складні речення, у яких виділено підрядну частину. Учнівське завдання — визначити, яке однакове синтаксичне значення мають виділені фрагменти, і поєднати відповідні пари.
Один варіант відповіді є зайвим.
1
Поєднайте виділений фрагмент простого (1–4) і складного (А – Д) речення за подібністю синтаксичного значення. Зразок такого поєднання показано на схемі.
Він допізна сидів у коноплях.
Життя — це оббирання реп'яхів, що пазурами уп'ялися в душу.
Шелестить пожовкле листя по діброві.
Доки сонце зійде, роса очі виїсть.
Ой там зірка десь впала, як згадка.
Тепер я скрізь, де світло і любов.
Десь угорі тонко видзвонює жайворонок
Не можна допустити, щоб людиною керував страх.
Зацвіла в долині червона калина, ніби засміялась дівчина-дитина.
2
Поєднайте виділений фрагмент простого (1–4) і складного (А – Д) речення за подібністю синтаксичного значення. Зразок такого поєднання показано на схемі.
Я прийшов попередити вас про його намір.
Хоч не рідний cин Ярема, а щира дитина.
За роботою ніколи й відпочити.
Нам з тобою, видно, по дорозі, бо ішли й нікуди не прийшли.
Всупереч зовнішній легковажності, Люба напрочуд чесно уміла зберігати таємниці.
Теплий туман наливав балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому.
При щирості між людьми, при глибокій і міцній симпатії ніякий риск не страшний.
Пішла уночі до ворожки, щоб долю свою вберегти.
Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя.
3
Поєднайте виділений фрагмент простого (1–4) і складного (А – Д) речення за подібністю синтаксичного значення. Зразок такого поєднання показано на схемі.
Попри всі негаразди, холодна зимова ніч змінюється теплим ранком, тож думаймо про хороше!
Ви – як птахи: клопочетесь, будуєте кубельця, щоб потім кинути.
Без вітру не родить і жито.
Я знаю це, проклята я навіки, бо я любить не вмію ворогів.
Овечата ледве сновигали по траві, шукаючи тіні.
Він здалека, із тих борів соснових, де наша баба любить зимувати.
Сірий кіт на призьбі біля хати шукає в тихих снах минулі дні.
Якби не він, давно б уже не стало сього дуба.
Ну, дівонько, хоч ти душі не маєш, та серце добре в тебе.
Запитання №4 На встановлення відповідності
Запитання №5 На встановлення відповідності
Запитання №6 На встановлення відповідності
Запитання №7 На встановлення відповідності
Запитання №8 На встановлення відповідності
Запитання №9 На встановлення відповідності
Запитання №10 На встановлення відповідності
Рефлексія від 0 учнів
Сподобався:
Так: 0
Ні: 0
Зрозумілий:
Так: 0
Ні: 0
Потрібні роз'яснення:
Ні: 0
Так: 0