Конструктор тестів
1
Слова
Проведу я русалочки до бору,
Сама вернуся додому!
Проводили русалочки, проводили,
Щоб до нас вже русалочки не ходили,
Да нашого житечка не ламали,
Да наших дівочок не лоскотали,
Бо наше житечко в колосочку,
А наші дівочки у віночку
узято з
2
3
Порівнює свободу із золотом ліричний герой вірша
4
Фантастичний політ оповідача за совою з України до Сибіру й далі до Петербурга зображено у творі
5
У якому творі згадано постаті Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Максима Залізняка, Івана Гонти?
6
Правильно утворено пару «персонаж – назва твору» у рядку
7
Підзаголовок «Образ громадського життя Карпатської Руси в ХІІІ віці» має твір
8
«Безокою економшею» односельці називали героїню твору, у якому
9
Лозов’ягін – справжнє прізвище автора
10
Словами «Прийми ж сей спів, хоч тугою повитий, / Та повний віри; хоч гіркий, та вільний, / Твоїй будущині задаток, слізьми злитий, / Твойому генію мій скромний дар весільний» звертається до свого народу ліричний герой твору
11
Словами «Я душу дав тобі? А тіло збавив! / Бо що ж тепера з тебе? Тінь! Мара!..» звертається
12
«Дворянські порядки» намагається завести у своєму домі персонаж твору, автор якого
13
«Роман про людину, про місто, про життя, про незгасність вогню, сповнений скептицизму переможця й оптимізму приреченого», написав
14
І схочеш ти вернуть собі,
Як Фауст, дні минулі...
Та знай: над нас – боги скупі,
Над нас – глухі й нечулі… –
переконаний ліричний герой твору
15
Ознаки постмодернізму притаманні рядкам
16
Проаналізуйте твір і виконайте завдання до нього.
ПАРНАС
І враз ні стін, ні ґрат, ні стелі.
Хтось невидимий ізбудив
Світ Калинцевих візій-див,
Драчеві клекоти і хмелі,
Рій Вінграновських інвектив,
Чаклунство Ліни, невеселі
Голобородькові пастелі
І Стусів бас-речитатив.
Парнас! І що ті шмони й допит?
Не вірю в будень, побут, клопіт –
В мізерію, дрібнішу тлі.
Вщухає суєтна тривога.
І в небесах я бачу Бога,
І Боже слово на землі.
Іван Світличний
Твір написано у віршовій формі, що й поезію
17
Проаналізуйте твір і виконайте завдання до нього.
ПАРНАС
І враз ні стін, ні ґрат, ні стелі.
Хтось невидимий ізбудив
Світ Калинцевих візій-див,
Драчеві клекоти і хмелі,
Рій Вінграновських інвектив,
Чаклунство Ліни, невеселі
Голобородькові пастелі
І Стусів бас-речитатив.
Парнас! І що ті шмони й допит?
Не вірю в будень, побут, клопіт –
В мізерію, дрібнішу тлі.
Вщухає суєтна тривога.
І в небесах я бачу Бога,
І Боже слово на землі.
Іван Світличний
Провідним художнім засобом першої строфи поезії є
18
Проаналізуйте твір і виконайте завдання до нього.
ПАРНАС
І враз ні стін, ні ґрат, ні стелі.
Хтось невидимий ізбудив
Світ Калинцевих візій-див,
Драчеві клекоти і хмелі,
Рій Вінграновських інвектив,
Чаклунство Ліни, невеселі
Голобородькові пастелі
І Стусів бас-речитатив.
Парнас! І що ті шмони й допит?
Не вірю в будень, побут, клопіт –
В мізерію, дрібнішу тлі.
Вщухає суєтна тривога.
І в небесах я бачу Бога,
І Боже слово на землі.
Іван Світличний
На обставини, у яких перебуває ліричний герой, указують у поезії слова
19
Проаналізуйте твір і виконайте завдання до нього.
ПАРНАС
І враз ні стін, ні ґрат, ні стелі.
Хтось невидимий ізбудив
Світ Калинцевих візій-див,
Драчеві клекоти і хмелі,
Рій Вінграновських інвектив,
Чаклунство Ліни, невеселі
Голобородькові пастелі
І Стусів бас-речитатив.
Парнас! І що ті шмони й допит?
Не вірю в будень, побут, клопіт –
В мізерію, дрібнішу тлі.
Вщухає суєтна тривога.
І в небесах я бачу Бога,
І Боже слово на землі.
Іван Світличний
Митці, згадані у творі, належать до
20
Проаналізуйте твір і виконайте завдання до нього.
ПАРНАС
І враз ні стін, ні ґрат, ні стелі.
Хтось невидимий ізбудив
Світ Калинцевих візій-див,
Драчеві клекоти і хмелі,
Рій Вінграновських інвектив,
Чаклунство Ліни, невеселі
Голобородькові пастелі
І Стусів бас-речитатив.
Парнас! І що ті шмони й допит?
Не вірю в будень, побут, клопіт –
В мізерію, дрібнішу тлі.
Вщухає суєтна тривога.
І в небесах я бачу Бога,
І Боже слово на землі.
Іван Світличний
Ідею твору найкраще ілюструє вислів
21
…Ти повинен бути освіченою людиною. Бо теперішня людина – тільки освічена. Людина – це обов’язок, а не титул (народився — і вже людина). Людина – твориться, самонароджується. Власне, хто Ти є поки що? Кавалок глини сирової, пластичної. Бери цей кавалок в обидві жмені і мни – доти, поки з нього не вийде щось тверде, окреслене, перем’яте. Уяви, що Бог, який творить людей, то Ти є сам. Ти є Бог. Отож, як Бог самого себе, мни свою глину в руках, поки не відчуєш під мозолями кремінь. Для цього в Тебе найкращий час – творися ж!..
Щедре серце – дається любов’ю. Великою любов’ю, більшою за Тебе. У Твої літа найголовніше, може, вчитися любити. Вміти любити – то велике вміння. Не знаю, чи є в Тебе дівчина. Коли є (чи – коли буде) – намагайся, щоб вона була вища за Тебе. Тобто щоб Ти дотягався до неї, а не опускався. Коли ж вона надто земна, то вигадай її – небесною, і вона стане небесніти. Але краще, щоб у неї було і землі, і неба. Дівчина має надати Тобі змогу – кращати, а не гіршати. Любов – то, може, єдина справжня квітка, подарована людині Богом. Тільки в любові людина розумна. І навіть: що більше, дужче любиш – то розумнішаєш. Інших квіток, кращих за цю, квітку любові, я не знаю…
Василь Стус, з листів до сина
Автор уривка належить до
22
…Ти повинен бути освіченою людиною. Бо теперішня людина – тільки освічена. Людина – це обов’язок, а не титул (народився — і вже людина). Людина – твориться, самонароджується. Власне, хто Ти є поки що? Кавалок глини сирової, пластичної. Бери цей кавалок в обидві жмені і мни – доти, поки з нього не вийде щось тверде, окреслене, перем’яте. Уяви, що Бог, який творить людей, то Ти є сам. Ти є Бог. Отож, як Бог самого себе, мни свою глину в руках, поки не відчуєш під мозолями кремінь. Для цього в Тебе найкращий час – творися ж!..
Щедре серце – дається любов’ю. Великою любов’ю, більшою за Тебе. У Твої літа найголовніше, може, вчитися любити. Вміти любити – то велике вміння. Не знаю, чи є в Тебе дівчина. Коли є (чи – коли буде) – намагайся, щоб вона була вища за Тебе. Тобто щоб Ти дотягався до неї, а не опускався. Коли ж вона надто земна, то вигадай її – небесною, і вона стане небесніти. Але краще, щоб у неї було і землі, і неба. Дівчина має надати Тобі змогу – кращати, а не гіршати. Любов – то, може, єдина справжня квітка, подарована людині Богом. Тільки в любові людина розумна. І навіть: що більше, дужче любиш – то розумнішаєш. Інших квіток, кращих за цю, квітку любові, я не знаю…
Василь Стус, з листів до сина
У першому абзаці уривка батько хоче донести до сина проблему, передану в прислів’ї
23
…Ти повинен бути освіченою людиною. Бо теперішня людина – тільки освічена. Людина – це обов’язок, а не титул (народився — і вже людина). Людина – твориться, самонароджується. Власне, хто Ти є поки що? Кавалок глини сирової, пластичної. Бери цей кавалок в обидві жмені і мни – доти, поки з нього не вийде щось тверде, окреслене, перем’яте. Уяви, що Бог, який творить людей, то Ти є сам. Ти є Бог. Отож, як Бог самого себе, мни свою глину в руках, поки не відчуєш під мозолями кремінь. Для цього в Тебе найкращий час – творися ж!..
Щедре серце – дається любов’ю. Великою любов’ю, більшою за Тебе. У Твої літа найголовніше, може, вчитися любити. Вміти любити – то велике вміння. Не знаю, чи є в Тебе дівчина. Коли є (чи – коли буде) – намагайся, щоб вона була вища за Тебе. Тобто щоб Ти дотягався до неї, а не опускався. Коли ж вона надто земна, то вигадай її – небесною, і вона стане небесніти. Але краще, щоб у неї було і землі, і неба. Дівчина має надати Тобі змогу – кращати, а не гіршати. Любов – то, може, єдина справжня квітка, подарована людині Богом. Тільки в любові людина розумна. І навіть: що більше, дужче любиш – то розумнішаєш. Інших квіток, кращих за цю, квітку любові, я не знаю…
Василь Стус, з листів до сина
З настановами до сина звертається також ліричний герой твору
24
…Ти повинен бути освіченою людиною. Бо теперішня людина – тільки освічена. Людина – це обов’язок, а не титул (народився — і вже людина). Людина – твориться, самонароджується. Власне, хто Ти є поки що? Кавалок глини сирової, пластичної. Бери цей кавалок в обидві жмені і мни – доти, поки з нього не вийде щось тверде, окреслене, перем’яте. Уяви, що Бог, який творить людей, то Ти є сам. Ти є Бог. Отож, як Бог самого себе, мни свою глину в руках, поки не відчуєш під мозолями кремінь. Для цього в Тебе найкращий час – творися ж!..
Щедре серце – дається любов’ю. Великою любов’ю, більшою за Тебе. У Твої літа найголовніше, може, вчитися любити. Вміти любити – то велике вміння. Не знаю, чи є в Тебе дівчина. Коли є (чи – коли буде) – намагайся, щоб вона була вища за Тебе. Тобто щоб Ти дотягався до неї, а не опускався. Коли ж вона надто земна, то вигадай її – небесною, і вона стане небесніти. Але краще, щоб у неї було і землі, і неба. Дівчина має надати Тобі змогу – кращати, а не гіршати. Любов – то, може, єдина справжня квітка, подарована людині Богом. Тільки в любові людина розумна. І навіть: що більше, дужче любиш – то розумнішаєш. Інших квіток, кращих за цю, квітку любові, я не знаю…
Василь Стус, з листів до сина
Провідним художнім засобом першого абзацу є
25
Ти повинен бути освіченою людиною. Бо теперішня людина – тільки освічена. Людина – це обов’язок, а не титул (народився — і вже людина). Людина – твориться, самонароджується. Власне, хто Ти є поки що? Кавалок глини сирової, пластичної. Бери цей кавалок в обидві жмені і мни – доти, поки з нього не вийде щось тверде, окреслене, перем’яте. Уяви, що Бог, який творить людей, то Ти є сам. Ти є Бог. Отож, як Бог самого себе, мни свою глину в руках, поки не відчуєш під мозолями кремінь. Для цього в Тебе найкращий час – творися ж!..
Щедре серце – дається любов’ю. Великою любов’ю, більшою за Тебе. У Твої літа найголовніше, може, вчитися любити. Вміти любити – то велике вміння. Не знаю, чи є в Тебе дівчина. Коли є (чи – коли буде) – намагайся, щоб вона була вища за Тебе. Тобто щоб Ти дотягався до неї, а не опускався. Коли ж вона надто земна, то вигадай її – небесною, і вона стане небесніти. Але краще, щоб у неї було і землі, і неба. Дівчина має надати Тобі змогу – кращати, а не гіршати. Любов – то, може, єдина справжня квітка, подарована людині Богом. Тільки в любові людина розумна. І навіть: що більше, дужче любиш – то розумнішаєш. Інших квіток, кращих за цю, квітку любові, я не знаю…
Василь Стус, з листів до сина
Ключовими художніми óбразами уривка є
26
Увідповідніть назву твору з його художніми óбразами.
«Задивляюсь у твої зіниці...»
воля державна; запорозька кров; свячений ніж; херсонські прерії
«Contra spem spero!»
незнані шляхи; мамине шиття; сумні і радісні дороги; згорточок старого полотна
«Два кольори»
мама горда і вродлива; святе синівське право; люта битва; священне знамено
«Уривок з поеми»
хмари осінні; весна золота; молодії літа; гора крута крем'яная
дорога далека; росяниста доріжка; солов'їні гаї; материнська ласкава усмішка
27
Увідповідніть персонажів того самого літературного твору.
Палагна
Бурунда
Ниви у червні
Залізна рука города
Тугар Вовк
Ганна
Марта
Іван Дідух
Мольфар Юра
28
Увідповідніть художні твори одного жанру.
«Чорна рада»
«Енеїда»
"Чого являєшся мені у сні?..»
«Тіні забутих предків»
«Захар Беркут»
«Заповіт»
«Мойсей»
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
«Ой летіла стріла»
29
З’ясуйте, яка обставина вплинула на написання твору.
невиліковна хвороба автора
«De libertate»
нацистська окупація
«Зачарована Десна»
розлука із землею батьків
«Contra spem spero!»
бій під Крутами
«Пам’яті тридцяти»
«Любіть Україну»
30
Увідповідніть ім'я письменника з висловлюванням про його творчість.
Іван Франко
«Письменник дає читачеві ключ до розуміння цієї складної óбразної мови природи, носіями якої виступають "дійові особи" – ниви у червні, сонце, зозуля, жайворонки та інші óбрази».
Іван Котляревський
«"Пролог" являє собою апострофу високого громадянського звучання з усіма формальними ознаками монологічної розмови, де автор ототожнює себе зі співцем, трибуном свого народу й веде розмову зі слухачем і сприймачем драматичного монологу – народом».
Михайло Коцюбинський
«Талановитий новеліст прищепив експресіонізм на український ґрунт і втілив його в українську народну тематику».
Василь Стефаник
«Якби народ не зберіг легенд про його дивовижне життя, якби зосталася одна-єдина його епітафія, то й вона блиснула би для людства спалахом дивовижної сили й осяяння: "Світ ловив мене, та не впіймав!»
«Його травестія така цілковита, що про Вергілія читач уже й не пам'ятає. Натомість він бачить перед собою українських козаків, які вибралися на бучну й веселу виправу, де їх ждуть фантастичні пригоди».
Рефлексія від 1 учня
Сподобався:
Так: 1
Ні: 0
Зрозумілий:
Так: 0
Ні: 1
Потрібні роз'яснення:
Ні: 0
Так: 1