Степан Мацюцький "Галявина самоцвітів."

Уважно прочитайте оповідання. Відповіді на всі запитання ви знайдете у тексті.

ГАЛЯВИНА САМОЦВІТІВ
Ранок дихав свіжістю пробудженого лісу. Наповнювалися соком бруньки, дзюркотіла вода, парувала нагріта сонцем вогка земля, шаленіли дрозди.
Я вийшов на простору галявину, залиту вранішнім рожевим світлом. її перетинав струмок, і вся вона аж переливалася яскравими соковитими барвами. Наче хтось розсипав самоцвіти — сині, фіолетові, білі, жовті...
Самоцвіти — це пелюстки перших весняних квітів. Поблизу струмка горять ліхтарики мати-й-мачухи, світять у темний вологий рівчак. Поспішає рослинка. Ще й листя на ній немає, а на покритих лусочками опушених паростках вже горять жовті суцвіття. Вони пробудилися ще під снігом, який узимку прикривав мати-й-мачуху від морозів. Дихання рослинки підігріло сніг, утворився льодяний купол — справжній тобі парничок. В ньому й підростали квіти. А як тільки на весняному сонці розстала крижана хатка, мати-й-мачуха засвітила свої ліхтарики...
А скільки зваби в маленької проліски! Поміж двох довгастих листочків піднімається голуба китичка. Таке враження, що у весняній діброві поміж крислатих дубів розсипані скалочки неба.
Скромно виблискують квіти гусячої цибульки. Вони схожі на проліски, та, мабуть, їм не вистачило блакитного шовку на пелюстки і з ними по-дружньому поділилася золотими прикрасами анемона жовтцева.
Ліловими озерцями розливається ряст. Медом, пізніми яблуками пахнуть важкі грона. Ці квіти ще називають кукурічками: вони нагадують голову півня з пишним гребенем.
З погордою дивиться на своїх сусідів медунка. На одному стеблі у неї і рожеві, і сині, і фіолетові квіти. Справжній букет! Якщо весні знадобилася б брошка до зеленої сукні, вона без вагання вибрала б барвисту медунку.
Дзвенить від комах галявина самоцвітів. Пурхають барвисті метелики. Гудуть крилаті ласуни — бджоли, джмелі. Це для них накрили квіти солодкий стіл, припрошують дорогих гостей яскравими пелюстками, звабливими пахощами. Чим не бенкет!
Набравши запашного нектару, смачного пилку, бджілки прямують у бік села, до пасіки діда Панаса. Незабаром старий пасічник викачає перший весняний мед, пригостить дітвору:
— Куштуйте мед з галявини самоцвітів! Духмянішого меду не буває... Мацюцький Степан

Вкажи автора оповідання "Галявина самоцвітів "

Впізнай пешоцвіти. Встановіть відповідність між назвою квітки і фото.

Вони пробудилися ще під снігом, який узимку прикривав від морозів. Дихання рослинки підігріло сніг, утворився льодяний купол — справжній тобі парничок. В ньому й підростали квіти. Про які квіти йде мова?

Встановіть послідовність відповідно до тексту.

Якщо весні знадобилася б брошка до зеленої сукні, вона без вагання вибрала б барвисту         .

Гудуть крилаті ласуни — бджоли, джмелі. Це для них накрили квіти солодкий стіл, припрошують дорогих гостей...

Чим квіти припрошують гостей? Знайдіть відповідь у тексті.

Чому ряст називають кукурічками?

Таке враження, що у весняній діброві поміж крислатих дубів розсипані скалочки неба. Це маленькї             [проліски, підсніжники, анемона].

Самоцвіти — це

Квіти гусячої цибульки схожі на проліски, та, мабуть, їм не вистачило блакитного шовку на пелюстки і з ними по-дружньому поділилася золотими прикрасами ..........

Яка квітка поділилася золотими прикрасами?

Набравши запашного нектару, смачного пилку, бджілки прямують у бік села, до пасіки .......