СР. Теорія літератури

Сентименталізм

реалізм

Класицизм

романтизм

«Зображення життя у формах самого життя»

герой ідеальний

простота форми

проблема взаємин людини і середовища

раціоналізм, раціоцентричний психологізм (ототожнення психіки і свідомості, недооцінка позасвідомих процесів)

пасивний герой

єдність часу , місця й дії

ґрунтується на спостереженнях, вивченні та аналізі дійсності

метафора

порівняння

алегорія

оксиморон

емоційно-інтелектуальна пафосна спрямованість твору.

те, що рухає вчинки персонажів, збуджує їхні переживання й роздуми, особливо тонко динамізує внутрішній світ ліричного суб′єкта.

зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження та крайнє загострення суперечностей, що призводять до активних дій, ускладнень, боротьби, супроводжуваних складними колізіями.

узагальнене відображення дійсності чи переживань автора у формі конкретного, індивідуального явища.

емоційно-пафосна й інтелектуальна спрямованість твору, його провідна думка.

зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, боротьби.

змальовані життєві чи фантастичні події у творі, що пов′язані з проблемами, які потребують осмислення.

неподільна смислова одиниця, з якої складається сюжет.

образне означення, влучна характеристика.

емоційно-інтелектуальна, пафосна спрямованість твору, яка є ядром задуму, провідною думкою.

подія чи система подій із життя персонажів, їхніх учинків, викладених письменником у просторі й часі.

особлива форма естетичного освоєння світу.

заміна понять символами

культ екзотичних і заборонених суспільною мораллю тем

увага до позасвідомого

захоплення витонченою поетичною формою

правдиве зображення типових подій і типових характерів

бунт проти надто консервативної суспільної моралі

реалізмові й натуралізмові

класицизму

неоромантизму

експресіонізму

музичний, музикальний, ритмічний

фантастичний, химерний, непересічний

чуттєвий, сльозливий, тонкий

чарівний, казковий, міфічний

синекдоху

анафору

метонімію

алітерацію

думі

коломийці

баладі

колядці

психологізм у змалюванні персонажів

миттєві враження, найтонші зміни в настроях

багатство зорових, слухових образів

дослідження сенсу страждання й смерті людини

лаконізм прози, ритмічність

реалізму

модернізму

класицизму

авангардизму

чорно-біла колористика

натуралістичні описи пейзажів

звернення до народних тем та мотивів

максимальне навантаження образів-символів

увага до інтуїтивних осягнень

звернення до біблійних тем і образів

відтворення внутрішнього світу людини

гострота проблеми вини і покарання

увага до яскравих кольорів і деталей

Представники експресіонізму шукали спільну основу в людині, тварині та рослині, тобто в творіннях Божих

Письменники-експресіоністи виявляли впевненість у паралельному існуванні прекрасного і потворного, тимчасовій відсутності добра.

Експресіоністи намагалися дошукатися коренів людського зла, сенсу страждання і смерті, взаємозв’язку усього сущого.

Метою письменників-імпресіоністів було показати незвичайного героя в незвичайних обставинах.

використання символів

волюнтаризм

індивідуалізм

заперечення середньовічних традицій

образ-символ

село

місто

людина

Підкресленням в образах героїв однієї риси характеру.

Зображенням дійсності з позицій правдоподібності, герої переймаються тугою за високою досконалістю у всьому, характеризуються внутрішнім аристократизмом, бажанням жити за критеріями ідеалу, а не буднів.

Трагічним розривом між духовністю та існуванням, розкриттям стихійності масового, колективного життя.

Зображенням героїв позитивних (зразок для наслідування) або негативних (моральний урок читачам),

Використання символу як засобу осягнення світу

Посилена увага до психологізму позасвідомих сфер душі

Інтуїтивний спосіб осягнення світу

Усі варіанти правильні