Способи вираження підмета й присудка

Ми з тобою йдемо стежкою в саду (М.Рильський).

Дехто з перехожих зупиняється... (В.Винниченко).

А грім по вулицях ходив і цьвохкав батогом сліпучим (М.Бровко).

Там над водою купка людей лагодилася сідати в човен (М.Коцюбинський).

Серпень з вереснем скрестили довгі шпаги несмертельні.

Багато незабутніх образів створила на оперній сцені Оксана Петрусенко.

Не розчаруй мене, любове...

Багато громів упадало з неба.

Справа миру - священна.

Бити байдики - улюблена справа ледарів.

Так! Я буду крізь сльози сміятись... (Леся Українка)

Нехай мати усміхнеться, заплакана мати! (Т.Шевченко)

Сміятися над розумними людьми - це привілей дурнів (Ж.Лабрюйєр).

А тепер будемо вечеряти всі разом (В.Собко).

Нехай кожен із нас пізнає себе (Ю.Мушкетик)

Усі повинні мати загальну культуру, інтелект, порядність (Г.Чайка).

Усі ми дужі дружбою своєю (В.Стефаник).

Поставити крапку над "і" - то неабияке мистецтво в житті (Н.Рибак).

Чисте небо не боїться ні блискавки, ні грому.

Там понад водою люди лагодились сідати в човен.

Оця реальна мить вже завтра буде спомином.

Батько з дочкою вийшли на балкон.

Миттю сила козацтва вкрила берег.

Сидять два лірники.

Поскрипують роками вичорнені ліри.

Кабінет Міністрів розробляє програми розвитку держави.

Сидить на високій могилі кобзар старесенький.

Багато учнів працюють над академічною доброчесністю.

Думати про Єльку – йому сама насолода.

Лісове болото обступили білокорі берези.

ООН ухвалила важливе рішення щодо миротворчого контингенту.

Людина-павук підкупив глядача своєю добротою.

З обох кінців яру почувся тихий тріск і людські голоси.

Двоє будівельників не шліфували підлогу, а заливали її спеціальним розчином.

Ще мене з колиски люба мати вчила мову рідну шанувати.

У нас піснями тепла вся земля.

Це була лебедина пісня композитора.

Ми змусили його розв`язати язика.

До лісу було рукою подати.

Твір я буду писати завтра.

Дівчина почала вишивати скатертину.

Учні були вчора на екскурсії у заповіднику.

Цей маршрут був дуже добре знайомий.

Вони не сподівались побачити стільки цікавого.

Діти обіцяли приїхати ще раз.

Червона рожа над усі квіти гожа.

На всіх дорогах України лишиться спогадом війна.

Прожити вік – не поле перейти.

Митець щоразу все мусить відкривати заново.

Золоточубий жовтень прийшов позолотити дерева.

Буду я навчатись мови-блискавиці в клекоті гарячім кованої криці...

Я хочу вам про рідний край сказать

Ліс повниться весняними піснями птахів.

Учитель став пояснювати теорему.

Батько запропонував посадити на подвір'ї бузок.

Батько із сином іноді разом ходять на футбол.

Сусід з донькою щодня ходить у центральний парк.

Більшість науковців систематично відвідує конференції.

Вишня й абрикос зацвітає в кінці квітня — на початку травня.

Новела й оповідання мають одну сюжетну лінію, роман — декілька.

Хлопчик і пташка сприймаються органічно — у цьому сила полотна Кричевського.

Частина художників ХХ століття намагалися передати саме внутрішній стан своїх героїв.