Способи передачі чужого мовлення

Іван сказав, що, як і будь-якій людині, мені важливо знати, що про мене думають інші, як вони сприймають мої ідеї.

Іван сказав, що, як і будь-якій людині, для нього важливо знати, що про мене думають інші, як сприймають його ідеї.

Іван сказав, що йому, як і будь-якій людині, важливо знати, що про неї думають інші, як вони сприймають її ідеї.

Іван сказав, що, як і будь-якій людині, йому важливо знати, що про нього думають інші, як сприймають його ідеї.

Іван сказав, що йому, як і будь-якій людині, важливо знати, що про них думають інші, як сприймають їхні ідеї.

має почуття гумору

засуджує його поведінку

не поважає навколишніх

виступає на захист чоловіків

хоче поговорити

"Христе, тікаймо!", - твердо й рішуче прошепотіла до неї Олеся.

"Та не кричи хоч ти мені. Чого б ото я кричав", - жалівся дід.

Тоді громада загула прелюто: - "Вона ж свій злочин визнала прилюдно!"

"Це я, ваш Пірат, впізнаєте? - гавкав він крізь сльози - О, який я щасливий!"

Як ударив вдруге - вона й попросилась - "Не рубай, коханий, бо я - твоя мила".

Словами: "Від кларнета твого - пофарбована дудка зосталась" Євген Маланюк характеризує пізнього Павла Тичину.

Композицію роману "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" О.Білецький характеризував як "будинок з багатьма прибудовами й надбудовами".

Е.Золя написав колись палку статтю "Що я ненавиджу", яка закінчується так: "А тепер ви знаєте, що я люблю, до чого відчуваю пристрасну любов ще з юних літ".

"Слова - полова, але вогонь - в одежі слова!.." - писав Іван Франко.

М.Рильський наголошував, що "не тільки в художній літературі, а й у кожному слові людському увага до мови - доконечна річ для того, щоб думка знайшла свою справжню кришталеву форму".

"Мова - то серце народу; гине мова - гине народ", це спостереження І.Огієнка містить у собі велику правду.

Т.Шевченко був глибоко переконаний, що український народ порве кайдани колоніалізму, тому й заявляв -

"Борітеся - поботете!"

Іван Франко назвав І.Нечуя-Левицького "всеобіймаючим оком Правобережної України".

Олесь Гончар пише, що Леся Українка: "поряд із Шевченком, Франком, Панасом Мирним, Коцюбинським ... наполегливо розвивала й зміцнювала літературну мову ..."

Оксана сказала, що доля її народу - це її доля і що вона вірить у найкраще.

Оксана сказала, що доля мого народу - це моя доля і що я вірю у найкраще.

Оксана сказала, що доля мого народу - це її доля і що я вірю у найкраще.

Оксана сказала, що доля мого народу - це її доля і що вона вірить у найкраще.

Оксана сказала, що доля її народу - це моя доля і що вона вірить у найкраще.

Проводжає мати сина і шепоче: "Мужнім будь!"

А що сидиш тут, Устино питає чи обідала ти?

"Хто дітей любить, той добрий чоловік" - казала колись моя бабуся.

"Сьогодні ж додому, - повторив батько, згадав Юрка, Зою і додав - Ходімо подарунки дітям купувати".

"Яка ти розкішна, земле - думала Маланка. - Радісно прикрашати тебе зелом, заквітчати квітами".

Чується немолодий голос хазяйки та двері, двері зачиняйте!

Це ти, Андрію спитала з хати мати.

І гукнуло військо хором ми готові йти до бою, що краще смерть, ніж вічний сором!

Диктатори, королі, імператори гукали, що вони є символом доби.

Нам сказали ідіть своєю дорогою.

«Добрий вечір вам»: заспівав позаду тоненький дівочий голос.

«Ні, — сказав сам собі Василько — щуки я не піймаю, бо вона прудка».

«Життя мені всміхалося, — говорив Іван Франко, — а діти були промінням».

«Коли я сита, то така я добра», ковтнувши жертву, просичала Кобра.

Мама сказала: як же ж мені сумно, хочу побачити рідненьку сестру.

Оксана довго міркувала, що подарувати сестрі на день народження.

Учень, який ретельно підготував доповідь, успішно відповів на всі запитання.

Можна сподіватися на те, що концерт Патрісії Каас в Україні ще відбудеться

Водій автобуса сказав пасажирам, які щойно зайшли, що оплатіть проїзд.

У виступі головним було те, що демократичні цінності слід відстоювати.