"Слово про Ігорів похід". Цитатний диктант

Коли      , цей віщий соловейко,
Співав комусь осанну величальну,
То білкою носився по деревах,
Землею — сірим вовком, а в підхмар'ї
Орлом могутнім клекітно ширяв.

Так, мовби десять соколів, на струни
Пускав він             , й рокотали
Самі ті струни — славили князів.

До кого автор звертається " соловію днів минулих!"?

Кого автор називає "Велесів нащадку"?

"Жде Ігор брата милого в Путивлі.
Примчав і мовив .... буй-тур..." Кого автор називає "буй-тур"?

Хто до воїнів звертається такими словами:

"Браття і дружино!
Забитим краще буть, ніж полоненим.
Тож сядьмо, браття русичі, на коней,
Щоб глянуть на великий синій Дон!.."

Хто бажав "... списа поламати
Край поля Половецького із вами,
Хоробрі, мужні русичі! Загину
Або шоломом Дону зачерпну!"?

Вороння чорне клякне на деревах,
Вовки в яругах бродять. Клекотають
Орли у небі. Злякані червоним,
       тонко брешуть на щити...

       біжить, неначе сірий вовк;
Гзак поспішає вслід йому до Дону.

Списам поламатись
Й мечам пощербитись об крицеві шоломи
На річці на        , біля Дону!

Яр-туре           , ти спинив грудьми
Лихе поріддя. Стрілами проймаєш,
Гримиш мечем. Де зблисне твій шолом,
Там голови погані половецькі
Летять на землю

Насіяв князь     
Чимало лиха, й виросли роздори,
І згинуло незлічено добра
Народу руського — Даждьбожого онука.

Хто "Мечами харалужними своїми.
Це він навів полки свої міцні
На землю Половецьку, притоптавши
Яри й горби; озера скаламутив
І висушив болота і струмки"?

І греки, і морава, й венеційці
Хвалу співають князю           
І гудять       , що силу потопив
На дні Каяли, ріки половецькі
Засипав руським скарбом золотим

Вказати персонажа, який " пересів із княжого сідла
В сідло раба, невольника простого".

Хто "... побачив сон страшний і дивовижний"?

Вказати персонажів, про яких іде мова:

"Два сонця змеркли, згасли два багряні
Твої стовпи. Пітьмою огорнулись
Два юні місяці ..."

Хто з персонажів "...промовив слово, змішане з сльозами"?

Якому персонажу "... під силу Волгу розкропити
Міцними опачинами і з Дону
Шоломами всю воду перелить.
Коли б прийшов, за красну половчанку
Платили б по ногаті, а за бранця —
Найбільше по різані. Ти ж бо можеш
Живими диво-стрілами стріляти —
Це Глібовими мужніми синами"?

До кого автор звертається такими словами:

"Ти іще не раз
Зітхнеш печально, з тугою згадавши
Годину давню й велетів князів"?

Голосить            на зорі,
Кигичучи, мов чайка, примовляє:
"Зигзицею до Дону полечу,
Вмочу рукав шовковий у Каялу
І рани князю витру на його
Могутньому порубаному тілі".

Хто допоміг князю Ігорю втекти з полону?

Колись      — премудрий піснетворець
Славетних Ярославових часів

Закінчити цитату: " Вже Ігор їде Боричевим, радий
Вклонитись чудотворній..."