Складнопідрядні речення з підрядними обставинними

Стояла така тиша, що чути було шепіт сніжинок із пожовклим листям.

Де обрії гойдалися вітрами, осінній ранок барви розливав.

Мені ввижається, що з тих іскорок встають водограї.

Де праця, там і пісня.

Найбільш суворим і об’єктивним суддею, чий вирок вирішує долю будь –якої теорії, є всесильний час.

Ріка в бігу аж до самісінького моря прозора вся, хоч з берегів і каламуть.

Дрібні хвилі зливались докупи, мов брили зеленкуватого скла, непомітно підкрадалися до берега, падали на пісок і розбивалися на білу піну.

Там, де шахти розпростерли темні крила над селом, вже за обрієм блиснуло золоте зорі весло.

Вогню не засвічували, бо ясно світив місяць у небі.

Андрієві було тільки дев'ятнадцять років, хоча через свій зріст він видавався вже до­рослим парубком.

Там, де рідні кожна стежка і стеблина, бро­дять мої думи і пісні мої.

Над голубими вітряками плив журавлиний караван, неначе кликав у дорогу.

На дні повільно хмари темно – сині повзуть, немов підводні кораблі.

І не треба нести мені квітку надії, бо давно уже ти увійшла в мої мрії.

Чайка скиглить літаючи, мов за дітьми плаче.

Закінчували свій трудовий день з тим, щоб завтра новий день продовжувати з новим завзяттям.

А сонечко встане, як перше вставало.

Як дбаєш, так і маєш.

Хоч місяць цей і зветься листопадом, але дерева вже простягни вгору, до сизого неба оголені віти

Якби всі легенди зібрати морські, якби їх в томи записати, то був би літопис на вічні віки.

Я люблю тишину, коли море спокійно так дише і зітхає у сні до холодних і темних глибин.

За гречками, в долині, де ніжним плетивом ткався сивий туман, – показалось село.

Часом можна висловить пейзажем те, для чого слів нема людських.

Чим більше темніло, тим вітер здавалося дужчав.

Коли поспіє виноград – додолу гнуться ніжні віти.

Ми знали велике озеро, де щороку гуси зупинялися й жили тижнів зо два, а то й більше.

Не плюй у криницю, бо з неї ще будеш пити водицю.

Туман низинний пливе кошлатий, щоб на озимих заночувати.

Якщо ви любите пісні, запрошуйте у гості птаство.

Хоч була рання весна, але надворі було вже гаряче.

.. що на березі навпроти старого лісу.

... так що тяжко було крізь нього пробиратися.

... що навесні ще був зовсім рідесеньким.

... дарма що вода від берега давно відступила.