Складнопідрядні речення з кількома підрядними

Хіба не чуєте, про що вітри шепочуть і як з зітханням зливається їх сміх (О. Олесь).

Якби не жовте листя в садках, то можна було б подумати, що надворі не бабине літо, а справжнє літо (І. Нечуй-Левицький)

В душі зберігаю навіки години, коли я уперше побачив той край, де вшир розмахнувшись в степах України, назустріч до моря полинув Дунай (М. Нагнибіда).

Коли б спитав мене хто-небудь, яку я музику любив у ранньому дитинстві, який інструмент, яких музик, я б сказав, що більш за все я любив слухати клепання коси (О.Довженко).

Щоб прийшло на землю сподіване щастя, треба великої праці.

Чим більше слухаєш, тим більше хочеться чути.

Межи зеленими килимами біліє гречка, наче хто розіслав великі шматки полотна білити на сонці.

Іду я з вечерею до дядька Себастьяна, прислухаючись, як за тинами підстрибує морозець, і як у тінях і дрімливих місячних калюжах заколихуються сни.

Мова - наша зброя, якою ми служимо народові, що нас народив, вигодував, виховав.

Життя карає неодмінно за кожен гріх, за хибний крок, поки збагнеш, що не година, а все життя - один урок

Коли людині є що сказати, вона виллє з глибини власної душі все те, що має, на папір або полотно.