Складне речення з різними видами зв'язку

Ще замолоду Сковорода готував себе до нового життя: він багато ходив, залишався на самоті з природою, відводив на сон не більше чотирьох годин, щоб не втрачати дорогоцінних хвилин, відведених людині для земного випробування.

Він учився жити, не ковтаючи земних принад великими шматками, а вибираючи те, що найдоцільніше для душі і тіла.

Дивацький спосіб життя був для філософа не подвижництвом і не чернецтвом - хотів якомога далі відійти від буденних клопотів.

Сковорода не ховався в пустелі відлюдності, а йшов до людей зі совом мудрості.

Відчуття рідного берега - природна потреба свідомої людини, якщо в неї не зів'яло родовідне коріння.

Є в Україні чимало куточків, мальовничість яких приваблює кожного.

Залізняк був чоловіком уже немолодих літ, і пам'ять довго не давала йому спокою, осяваючи раз у раз нові миттєвості, з попелом і кров'ю навпіл змішані.

Мовлене Сковородою - це здивування перед парадоксами дійсності, безглуздям її законів з їх ієрархією цінностей; у них Григорій Савич якось відкрив жахливий сенс пожирання людини людиною, і відтоді у його моралі звучатиме гнів і відчай Кассандри.

Довгими зимовими вечорами, коли за вікнами шаленіла у несамовитому ревищі віхола, до Котляревського приходили спогади, і тоді раз по раз зринало ніби і зовсім забуте.

Начастіше згадувалась мати, вона з'являлась, як жива, окреслювалося її обличчя - усміхнене і водночас скорботне, дороге кожною рисочкою, освітлене.

Уже травень засвітив свічки каштанів білі, і йде в квітках весна у рідному краю, я так його люблю, що передать не в силі в закоханих словах усю любов мою.

А парубки йшли з мішком, у якому повно зерна: пшениці, жита, ячменю, вівса, гороху.