Перевірити рівень знань учнів з теми "Творчість В.Симоненка, Д.Павличка, І.Драча, М.Вінграновського, Б.Олійника, Гр. Тютюнника"
Конструктор тестів
Перевірити рівень знань учнів з теми "Творчість В.Симоненка, Д.Павличка, І.Драча, М.Вінграновського, Б.Олійника, Гр. Тютюнника"
Уважно прочитайте завдання і дайте відповіді на поставлені запитання. Бажаю успіхів.
1
Умовна назва суспільно-політичної доби, на тлі якої постало літературне «шістдесятництво», міститься в рядку
2
Поетами-шістдесятниками були всі названі автори, крім
3
Жанр поезії «Пісня про матір» Б. Олійника.
4
«Поет від Бога! Але чимало написав і зайвого. Щось відсіється, а зостанеться золоте зерно», – так Олесь Гончар висловився про ...
5
Оберіть причину,чому в радянських виданнях із віршів В. Симоненка «Україні» («Задивляюсь у твої зіниці...») вилучалися такі рядки
Ради тебе перли в душу сію, Ради тебе мислю і творю...
Хай мовчать Америки й Росії, Коли я з тобою говорю.
6
Композитор Олександр Білаш співпрацював із поетом
7
Українським Орфеєм називають
8
Оберіть назву прижиттєвої збірки поезій Василя Симоненка
9
На світлині зображене подружжя

10
Кадр із фільму «Повість полум’них літ», у якому головну чоловічу роль зіграв

11
Автор рядків
І застиг він на роки й століття
В золотому німому захопленні:
12
Був сценаристом на кіностудії ім. О. Довженка, написав сценарії до кінофільмів «Сон» (у співавторстві з В. Денисенком) та «Захар Беркут»
13
Укажіть митця, який здобув неперевершену славу поета-пісняра
14
Джерелом сюжету новели Григора Тютюнника "Три зозулі з поклоном" став
15
Новела "Три зозулі з поклоном" присвячена
16
Словосполучення "Сибір неісходима", використане Гр.Тютюнником у новелі "Три зозулі з поклоном", запозичене із твору
17
Оберіть (два) уривки з творів Б.Олійника, які можна вважати афоризмами.
18
Оберіть (два) уривки з творів В. Симоненка, які можна вважати афоризмами
19
Установіть відповідність між автором та уривком із його поезії.

Ми прощаємося на день,
Ніби розходимось на віки.
І твій слід на моєму серці
Поглиблюють кожні очі.

Але певен, що жодного разу
У вагання i сумнiвiв час
Дрiб’язковi хмарки образи
Не закрили б сонце вiд нас.

Аби ще в жнива — то було б іще…
Але ж ні жнив, до жнив, до них далеко…
Цю жінку я люблю, і цю любов-лелеку
Не радістю вкриваю, а плачем.

«Лишайтесь щасливі», —
і стала замисленим полем
На цілу планету,
на всі покоління й віки.

Так Кирило до тями брів,
І, щоб мати якусь свободу,
Сокиру бруском задобрив,
І крила обтяв об колоду
Дякую за роботу
Рефлексія від 17 учнів
Сподобався:
Так: 15
Ні: 2
Зрозумілий:
Так: 13
Ні: 4
Потрібні роз'яснення:
Ні: 13
Так: 4