Самостійна робота "Україна у складі тоталітарної імперії – Союзу Радянських Соціалістичних Республік".

Створення більшовиками ревкомів та комнезамів

Впровадження політики «воєнного комунізму»

Перехід до нової економічної політики

Здійснення «суцільної колективізації» сільського господарства

План розвитку господарства СРСР та кожної республіки на п’ять років, що після затвердження відповідним з’їздом рад ставав державним законом.

Одне з основних гасел радянської влади у добу «великого перелому», метою якого було утвердження марксистського світогляду.

Політика, спрямована на укорінення компартійно-радянських структур влади в Україні

Добровільне чи примусове об’єднання селянських господарств у великі колективні господарства, під час якого відбувалося відчуження селянина від власності на засоби виробництва.

Особлива політика, яку проводило керівництво Радянської держави з метою відбудови господарства, містила елементи ринкових відносин за збереження контролю держави над економікою.

Заборону приватної торгівлі та ліквідацію товарно-грошових відносин

Оздоровлення грошового обігу через діяльність банків та кредитних установ.

Передачу дрібних підприємств в оренду організаціям і приватним особам.

Об’єднання підприємств промисловості в госпрозрахункові трести.

Централізацію управління виробництвом і розподілом матеріальних ресурсів.

підготовка, виховання та призначення на керівні посади кадрів з представників корінної національності

розширення мережі шкіл та інших навчальних закладів із рідною мовою викладання

упровадження в діяльності державного та партійного апарату рідної для населення мови

утвердження національної свідомості та патріотизму серед українців, пільги українськомовним у здобутті вищої освіти

витіснення мов національних меншин з освіти та культури

усунення представників інших національностей з посад у межах їх компактного проживання, заміна їх українцями

бароко.

конструктивізму.

класицизму.

модерн.

«воєнного комунізму».

«коренізації».

суцільної колективізації.

форсованої індустріалізації.

«воєнний комунізм»

колективізацію

коренізацію

НЕП

заміна продрозкладки продовольчим податком

включення Української СРР до складу СРСР

ухвалення плану ГОЕЛРО з електрифікації країни

початок розподілу поміщицьких земель серед селян

масово створювалися трудові армії та трудові табори.

застосовувався вільний найм робочої сили.

упроваджувалося прикріплення робітників до підприємств.

здійснювалася примусова трудова мобілізація.

започаткувала «Великий терор» (1937-1938 рр.).

стала наслідком Голодомору (1932-1933 рр.).

супроводжувалася судовим процесом у «справі СВУ».

відбувалася в період нової економічної політики.

• 1. Заборону приватної торгівлі та ліквідацію товарно-грошових відносин.

• 2. Централізацію управління виробництвом і розподілом матеріальних ресурсів.

• 3. Запровадження продовольчої розверстки на селянську продукцію.

• 4. Об'єднання підприємств промисловості в госпрозрахункові трести.

• 5. Передачу малих підприємств в оренду організаціям і приватним особам.

• 6. Формування трудових армій і запровадження трудової повинності.

• 7. Оздоровлення грошового обігу.

• 8. Передачу підприємств великої промисловості в оренду приватним особам.

• 1. У 1919-1923 рр. очолював український радянський уряд.

• 2. Обіймав посаду наркома освіти в 1924-1927 рр., був одним із натхненників і керівників політики українізації.

• 3. Учасник установлення більшовицької влади в Україні, проте в 1933 р. звинувачений у «націоналістичному ухилі».

• 4. Сприяв українізації середньої та вищої школи, підготовці кадрів викладачів, розвиткові книговидання та періодики українською мовою.

• 5. У 1922-1928 рр. - віце-президент ВУАН, автор низки досліджень з історії літератури та літературознавства.

• 6. Член ЦК КП(б)У, обіймав відповідальні партійні та державні посади. У 1927-1933 рр. - нарком освіти УСРР.

• 7. У 1933 р. заарештований і засуджений за звинуваченням у націоналізмі. Загинув у засланні.

насадження офіційної радянської ідеології шляхом запровадження цензури

утвердження режиму особистої влади Й.Сталіна

порушення прав людини в умовах тоталітарного режиму

формування покоління чиновників-пристосуванців

Створення більшовиками ревкомів та комнезамів

Впровадження політики «воєнного комунізму»

Перехід до нової економічної політики

Здійснення «суцільної колективізації» сільського господарства

«ганебний стовп» для робітників, які систематично не виконують планових завдань

саботаж «соціалістичного будівництва» працівниками культури

боротьбу влади з «куркульським саботажем» під час хлібозаготівлі 1932 р.

шкідництво технічного персоналу на заводах і фабриках