Контрольна робота з теми "Україна у складі тоталітарної імперії – Союзу Радянських Соціалістичних Республік".

Створення більшовиками ревкомів та комнезамів

Впровадження політики «воєнного комунізму»

Перехід до нової економічної політики

Здійснення «суцільної колективізації» сільського господарства

План розвитку господарства СРСР та кожної республіки на п’ять років, що після затвердження відповідним з’їздом рад ставав державним законом.

Одне з основних гасел радянської влади у добу «великого перелому», метою якого було утвердження марксистського світогляду.

Політика, спрямована на укорінення компартійно-радянських структур влади в Україні

Добровільне чи примусове об’єднання селянських господарств у великі колективні господарства, під час якого відбувалося відчуження селянина від власності на засоби виробництва.

Особлива політика, яку проводило керівництво Радянської держави з метою відбудови господарства, містила елементи ринкових відносин за збереження контролю держави над економікою.

Заборону приватної торгівлі та ліквідацію товарно-грошових відносин

Оздоровлення грошового обігу через діяльність банків та кредитних установ.

Передачу дрібних підприємств в оренду організаціям і приватним особам.

Об’єднання підприємств промисловості в госпрозрахункові трести.

Централізацію управління виробництвом і розподілом матеріальних ресурсів.

підготовка, виховання та призначення на керівні посади кадрів з представників корінної національності

розширення мережі шкіл та інших навчальних закладів із рідною мовою викладання

упровадження в діяльності державного та партійного апарату рідної для населення мови

утвердження національної свідомості та патріотизму серед українців, пільги українськомовним у здобутті вищої освіти

витіснення мов національних меншин з освіти та культури

усунення представників інших національностей з посад у межах їх компактного проживання, заміна їх українцями

бароко.

конструктивізму.

класицизму.

модерн.

«воєнного комунізму».

«коренізації».

суцільної колективізації.

форсованої індустріалізації.

«воєнний комунізм»

колективізацію

коренізацію

НЕП

заміна продрозкладки продовольчим податком

включення Української СРР до складу СРСР

ухвалення плану ГОЕЛРО з електрифікації країни

початок розподілу поміщицьких земель серед селян

масово створювалися трудові армії та трудові табори.

застосовувався вільний найм робочої сили.

упроваджувалося прикріплення робітників до підприємств.

здійснювалася примусова трудова мобілізація.

започаткувала «Великий терор» (1937-1938 рр.).

стала наслідком Голодомору (1932-1933 рр.).

супроводжувалася судовим процесом у «справі СВУ».

відбувалася в період нової економічної політики.

• 1. Заборону приватної торгівлі та ліквідацію товарно-грошових відносин.

• 2. Централізацію управління виробництвом і розподілом матеріальних ресурсів.

• 3. Запровадження продовольчої розверстки на селянську продукцію.

• 4. Об'єднання підприємств промисловості в госпрозрахункові трести.

• 5. Передачу малих підприємств в оренду організаціям і приватним особам.

• 6. Формування трудових армій і запровадження трудової повинності.

• 7. Оздоровлення грошового обігу.

• 8. Передачу підприємств великої промисловості в оренду приватним особам.

• 1. У 1919-1923 рр. очолював український радянський уряд.

• 2. Обіймав посаду наркома освіти в 1924-1927 рр., був одним із натхненників і керівників політики українізації.

• 3. Учасник установлення більшовицької влади в Україні, проте в 1933 р. звинувачений у «націоналістичному ухилі».

• 4. Сприяв українізації середньої та вищої школи, підготовці кадрів викладачів, розвиткові книговидання та періодики українською мовою.

• 5. У 1922-1928 рр. - віце-президент ВУАН, автор низки досліджень з історії літератури та літературознавства.

• 6. Член ЦК КП(б)У, обіймав відповідальні партійні та державні посади. У 1927-1933 рр. - нарком освіти УСРР.

• 7. У 1933 р. заарештований і засуджений за звинуваченням у націоналізмі. Загинув у засланні.

• Здійснення ефективних заходів для розв'язання житлової проблеми.

• Зростання товарного дефіциту внаслідок прийнятого державою курсу на форсування темпів розвитку важкої промисловості.

• Зростання чисельності робітничого класу за рахунок інших верств населення (селян, торговців, кустарів тощо).

• Консервування підприємств через брак коштів у держави для капітального ремонту або реконструкції, а також обігових коштів (для придбання сировини, виплати заробітної плати тощо).

• Організація державою масових рухів, спрямованих на зростання виробництва й продуктивності праці, боротьбу з плинністю робочої сили і т. ін.

• Перехід до карткової системи постачання робітників продовольством і товарами широкого вжитку.

• Погіршення житлових умов робітників унаслідок невідповідності обсягів житлового будівництва темпам урбанізації.

«Ліквідація куркульства як класу», формування єдиної соціальної верстви — колгоспного селянства.

Використання ринкових методів та механізмів, свобода торгівлі хлібом та іншими сільгосппродуктами.

Виокремлення сільгоспкооперації.

Відчуження виробника не лише від засобів виробництва, а й від виробленої продукції.

Добровільна колективізація — створення на добровільних засадах великих колективних підприємств.

Дозвіл оренди і найманої праці.

Малі (індивідуальні) селянські господарства — основа сільськогосподарського виробництва.

Експорт хліба з метою одержати валюту, щоб оплатити замовлене за кордоном устаткування для новобудов важкої індустрії.

Запровадження продовольчого податку на селянську продукцію.

Мобілізація коштів на капітальне будівництво об'єктів важкої промисловості за рахунок села.

Нееквівалентний обмін між містом та селом, заниження цін на сільськогосподарську продукцію - «ножиці цін».

Періодичні хлібозаготівельні кризи внаслідок цілеспрямованого порушення ринкових засад товарообміну між містом і селом.

Створення системи споживчої кооперації, яка здійснювала заготівлю та збут продукції.

Створення умов для розвитку великих, технічно оснащених господарств і витискання малих селянських господарств.

Суцільна колективізація: усуспільнення майже 70 % селянських господарств, понад 80 % посівних площ, утвердження колгоспно-радгоспної системи.

Терор голодом, унаслідок якого стався Голодомор.

Утвердження командно-адміністративної системи управління та директивного планування сільського господарства.

насадження офіційної радянської ідеології шляхом запровадження цензури

утвердження режиму особистої влади Й.Сталіна

порушення прав людини в умовах тоталітарного режиму

формування покоління чиновників-пристосуванців

• 1. Один із лідерів Української партії соціалістів-федералістів (УПСФ), один із засновників Української Центральної Ради.

• 2. Член Спілки радянських письменників України, автор творів, присвячених подіям 1917-1920 рр.

• 3. Очолював делегацію УНР у переговорах з Німеччиною та її союзниками в Брест-Литовську.

• 4. Повернувшись з еміграції, очолив Всеукраїнську академію наук.

• 5. Засуджений у «справі СВУ» як один із керівників антирадянської організації.

Створення більшовиками ревкомів та комнезамів

Впровадження політики «воєнного комунізму»

Перехід до нової економічної політики

Здійснення «суцільної колективізації» сільського господарства

«ганебний стовп» для робітників, які систематично не виконують планових завдань

саботаж «соціалістичного будівництва» працівниками культури

боротьбу влади з «куркульським саботажем» під час хлібозаготівлі 1932 р.

шкідництво технічного персоналу на заводах і фабриках

1, 3

2, 3

2, 5

4, 5

Харків, Полтава

Київ, Харків

Одеса, Київ

Донецьк, Київ

пожвавлення досліджень з історії України після повернення М. Грушевського

плідна праця Демографічного інституту на чолі з М. Птухою

реорганізація відділів на галузеві інститути

обрання президентом національної академії В. Вернадського

діяльність Інституту технічної механіки

контроль з боку влади й перетворення на установу, що керувалася ідеологією марксизму-ленінізму

кіно

театр

живопис

література

1, 2, 4

2, 3, 6

2, 5, б

3, 5, б

ухвалення нової Конституції УРСР.

поширення стаханівського руху.

зменшення питомої ваги міського населення.

зростання життєвого рівня населення міста та села порівняно з кризовими роками.

перша хвиля «ліквідації куркульства як класу».

саботаж населенням України політики радянської влади.

дієві заходи задля подолання неписьменності дорослого населення.

істотне зменшення кількості середніх шкіл.

запровадження єдиної структури загальноосвітньої школи.

відсутність університетів, зменшення кількості вищих навчальних закладів.

Запровадження обов'язкового вивчення російської мови у школах

Надання переваг при вступі до ВНЗ особам робітничо-селянського походження.

Завершення кампанії з ліквідації неписьменності серед дорослих.

Зосередження наукових досліджень в університетах.

Розширення мережі вчительських курсів, педінститутів та педтехнікумів.

Згортання українізації державних установ, підприємств, закладів культури.

Розбудова мережі робітфаків, які готували робітничу молодь до вступу в інститути.