Самостійну роботу створено для оцінювання двох груп результатів:
1. Усна взаємодія з іншими особами, сприймання і використання інформації для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях
1.1. Сприймання усної інформації.
Навчальний прогрес характеризується вмінням учнів слухати інформацію з різних джерел на відому і нову тематику, брати активну участь у комунікації, розпізнавати та передавати прихований зміст почутого повідомлення, вираженого невербально.
Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:
• свідоме застосування прийомів активного слухання;
• надання відповідей на запитання за змістом почутого повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту), акцентуючи увагу на важливих деталях, зокрема художніх деталях у літературному творі;
• обговорення актуальності, жанрово-родової належності, ідейно-тематичних і загальних естетичних особливостей тексту (зокрема художнього тексту, медіатексту), його зв’язку з ситуацією спілкування та певною епохою, творчістю митця;
• доречне реагування на почуте, демонструючи розуміння комунікативних намірів співрозмовника;
1.4. Аналіз і інтерпретація усної інформації.
Конкретними результатами навчання є вміння учнів визначати тему та основну ідею, окреслювати коло порушених проблем у почутому повідомленні, прогнозувати взаємовплив елементів форми і змісту усного повідомлення в різних ситуаціях спілкування, передбачати комунікативний намір співрозмовника. Також учні мають навчитись інтегрувати почуте із власним та суспільно-історичним досвідом, розрізняти основні факти і судження та розуміти підтекст у почутому повідомленні.
Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:
• окреслення тематики та проблематики повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту) для подальшої інтерпретації;
• виявлення важливих деталей почутого повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту) для ілюстрування власного розуміння почутої інформації;
• обґрунтування зв’язку почутого повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту) із власним та суспільно-історичним, зокрема етнокультурним, досвідом (підтримка діалогу “читач ― текст ― автор”) для оптимізації власної діяльності, зокрема в нових обставинах, прийняття рішень у різних ситуаціях;
• розпізнавання ключових фактів і суджень про них, вирізнення авторських інтерпретацій, розуміння аргументації в почутому повідомленні (зокрема художньому тексті, медіатексті), коментування підтексту.
1.5. Оцінювання усної інформації.
Навчальний прогрес характеризується тим, що учні вміють оцінювати зміст і форму почутого повідомлення, визначати істотні деталі, що сприяють або заважають ефективній комунікації, виокремлювати та пояснювати роль важливих деталей в почутому повідомленні та оцінювати виражальні можливості.
Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:
• визначення достовірності, новизни, несуперечливості інформації, її відповідності своїм переконанням і поглядам;
• коментування окремих аспектів форми повідомлення (відповідності ситуації спілкування та соціокультурним нормам);
• обґрунтування своєї позиції щодо почутого повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту) з урахуванням власного досвіду та інформації з окремих джерел, які вважає авторитетними;
• визначення позиції співрозмовника/мовця та ступеня досягнення мети комунікації;
• дослуховування до інших думок, демонструючи готовність до зміни власної позиції за умови отримання достатньої аргументації;
• виокремлення істотних особливостей, зокрема етнокультурних, що сприяють або заважають ефективній комунікації в різних ситуаціях спілкування;
• характеристика ролі, виражальних можливостей та впливу на слухача (адресата) важливих деталей, зокрема художніх деталей, почутого повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту).
