Самостійна робота (кінець І семестру)

Максим з товаришем зібрались рибалити.

Дні стали коротшими.

Василь — стріляний птах.

Хтось із них, напевно, запізнився.

Однокласник попросив допомогти.

Простір довкола став непроглядним.

Цього літа я знову на морському узбережжі.

Того дня осінь була з нами не дуже привітною.

Після пережитого Олекса міг бути тільки героєм.

Старшокласниця суворо застерегла молодших.

Вогнисті швидкі невловимі господарки лісу.

По асфальту розсипалися градом зелені їжачки, а з них

вилущувалися блискучі коричневі ядра.

На дні човна сиділа справжня морська чайка.

Чайка дивилася на мене насмішкуватими злісними очима.

З невідомого металу вийшов чудовий надміцний меч.

У двері навпроти постукали.

Колір хакі завжди в моді.

Джем з малини — чудовий зимовий десерт.

Не рекомендується читати в положенні лежачи.

Оздоровчі прогулянки підвищують опірність організму різним хворобам.

Вже перший сніг кружляє над землею.

Той захід сонця над річкою Іршею був особливим.

А слідом котилася козацька слава.

Про інші пам’ятки архітектури в Україні ми дізналися, готуючи проєкт.

Затиснуте сірим громаддям хмар, сонце ніяк не могло від них звіль-

нитися.

На всіх вітрилах човен віддалявся від берега.

Кулінарні рецепти Аліна зазвичай записувала в блокнот.

На Дінці я мав свій затишний куточок, де любив вудити рибу.

Викинувся короп і ляснув по воді.

Бронзову кінну статую встановлено на високому гранітному п’єдесталі.

Удвох ми швидко витягуємо та прив’язуємо човен.

Малеча гуртом налітала на каштани й набивала кишені.

Сонце щоранку, випливаючи з-за горизонту, проходило крізь Золоті

ворота.

Попереду забовванів лісок.

Хвилини котяться, мов хвилі голубі.

Оксана — дівчина висока, кароока, струнка, як очеретина.

Звечора пішов сніг тихенький, але густенький.

Під осінніми, високими зорями затихають оселі.

Ранок був тихий, пишний, теплий.

Під бровами блищали круглі, веселі, темно-карі очі.

Широкий, високий та білий лоб блищав проти сонця неначе біла квітка.

Малі діти грілись на весняному сонці й голосно щебетали неначе

пташки.

Скрипка задріботіла козачка неначе пташка защебетала.

Решето дзвеніло та гуло, то стихало трошки неначе десь грало в хаті.

Капітан усе ще стояв неначе вкопаний при дверях салону.