"Розділові знаки у безсполучниковому складному реченні"

Білі мухи налетіли все подвір*я стало біле.

За кожним мазком його пензля на полотні виринали дивні красоти німіли величні скелі шумів по них водоспад.

Статистика багатьох країн показує бібліотеки найвідвідуваніший заклад серед інших закладів культури.

Поглянув я на ягнята не мої ягнята.

З правого боку повіває теплом моя господиня перед роботою натопила грубу.

Упаде мороз на яблуневий цвіт залишимося без урожаю.

Енді зумів поставити мистецтво на конвеєр майстерня випускала майже сто шовкографій на день.

Житло чоловіка і всі його речі згоріли дочиста тільки чорний дим підносився до неба.

І диво дивне сталося з ним совість заговорила.

Тихо шелестіло листя верболозу сичала під ногами гостролеза осока щуча хлюпнуло закрутивши смерчем воду.

Прийде осінь у засіках буде хліб золотий.

Саду нашого не впізнати густим роєм білого цвіту обліпило кожну гілку.

Світали ночі вечоріли дні.

Усе ясно великого бажання навчатися ти не маєш.

Гляне холодною водою обіллє.

Уявіть у грудні 2003 року в одній з печер була запущена повітряна куля.

Здобули волю відшукали долю.

Посієш впору збереш зерна гору.

Гаї шумлять я слухаю хмарки біжать милуюся.

Знаю одне мені вистачить сил подолать перешкоди.

Степ підбігав до кручі і спинився — далі бігти нема куди: внизу, до самого обрію, зеленіло і мінилося море.

Проходив дощ, а потім було зимно.

Де господар добре робить, там і поле буйно родить.

А речення - мов зоряний разок слів - намистинок, що світяться алмазно, і все довкіл сіяє так виразно.

Чорніє поле, і гай, і гори, на синє небо виходить зоря.

У хлопця аж мурашки пішли поза спиною: маляр видався йому за чарівника.

Кожушок його був весь мокрий, чобітки аж порижіли од води, шапка в болоті.

Озеро вмить проясніло, радісно посміхнулось до неба.

Але не встиг Кузька зробити й двох своїх крочків, як зупинився, вкрай здивований: біля казанка з кашею стояв гайворон з опалим на землю крилом і діставав дзьобом пахуче їстиво

Сонце гріє вітер виє з поля на долину, над водою гне з вербою червону калину.

На луках туманець при самій воді стелеться — лелеки вздовж болота походжають.

Сіроманець всівся біля Сашка і мав роботу: з поля не вгавали перепілки, в скирті не спалося мишам, з озера сплескувала риба.