Родинно-побутові пісні

Жартівливі (гумористично-сатиричні) пісні

«Стефанія», «1944», «Дикі танці»

Колискові

Жниварські пісні, що величають добрий урожай для родини

Пісні про трагічні родинні обставини

Пісні про кохання

Пісні про війну

Пісні про родинне життя

Варіантність (щонайменше дві версії)

Анафора (єдинопочаток) кожного куплету

Мотив зради дівчиною парубка

Мотив загибелі козака

До пісень про кохання (дошлюбні взаємини)

До пісень про трагічні сімейні обставини, пов’язані з втратою членів сім’ї

До жартівливих (гумористично-сатиричних) пісень

До пісень про сирітське життя

Нерівний шлюб із великою різницею у віці та різним соціальним статусом.

Шлюб, у якому дружина спокушає нижчого за соціальним статусом чоловіка хаткою, млинком, ставком і сіножаткою.

Соціально нерівний шлюб, у якому дружина не випускає чоловіка погуляти.

Рівний шлюб між людьми однакового соціального статусу.

Це народні пісні про кохання.

Наявність звертання «серденько моє».

Ці пісні використав у драмі «Наталка Полтавка» Іван Котляревський.

Тема тяжкого становища жінки у шлюбі.

Усний характер творення та передачі.

Авторське виконання твору.

Писемний характер творення, усна передача.

Виконавцю і слухачу відома особа автора.

вертеп, народні ігри, весілля.

вертеп, український театр, танці.

п’єси Старицького, весілля, народні ігри.

народна опера, народні ігри, народний балет.

Використання діалогів і повторів.

Єдність слів та мелодії.

Невеликий обсяг, ліро-епічний твір.

Присутність оповідача, несподівана розв'язка.

календарно-обрядових пісень.

весільних пісень.

родинно-побутових пісень.

суспільно-побутових пісень.

Утрату цноти, біль і страждання.

Смуток від того, що коханий поїхав на війну.

Невзаємне кохання до одруженого чоловіка.

Страждання через тимчасову розлуку з коханим.

від початку світу до середини ХІХ століття

києворуської доби та періоду козацтва

від І століття до ХХ століття

від усної народної творчості до середини ХІХ століття