Р. Іванченко "Ярославни" (перший уривок)

з розповіді авторки

зі слів князя Ярослава

зі слів русичів

з роздумів варяга Інгвара

Норвегія

Данія

Англія

Голландія

Русичі відбили всіх, хто хотів зломити їх.

Русичі завоювали багато земель і підкорили багато народів.

Золото, срібло й коштовності.

Муровані палаци й церкви, що височіють на крутих берегах річок та озер.

Муровані й дерев'яні вежі укріплених градів, городищ.

Густі череди худоби, що пасуться на луках.

Русичі швидко навчаються книжному письму. Вони здавна до тої науки вдатні.

Їм письмена дали болгарські просвітителі Кирило і Мефодій.

Ще до хрещення Русі були в них свої вчені люди й грамота своя – черти і ризі.

Римським і грецьким письмом також писали свою слов’янську мову. Про це ще згадував чорноризець Храбр.

Великий Кирило, коли був у хозар, бачив у Херсонесі Євангеліє і Псалтир, писані руськими письменами.

Йому розповідав про Київ і, зокрема про Поділ, сам Гаральд.

Він не раз чував про Поділ від торгових людей.

Золоті ворота

Десятинна церква

Софія Київська

Володимира

Ярослава

Барвами веселки переливається мозаїка Богородиці – блакитно-синя хустка й великі сумовито-карі очі Божої Матері дивляться на гостей стривожено: із чим прийшли люди?

Ноги ковзають по дзеркальній поверхні підлоги із сірого й білого мармуру.

Мармурові колони гінко піднесли на своїх плечах склепіння центральної бані.

Там відлунюють кришталеві голоси хору хлопчиків. Ніби янголи співають у піднебессі.

Про величність самого храму.

Про багатство держави, яка може собі дозволити такі величні споруди.

Про потяг руських князів до розкоші й багатства.

Про прагнення руських князів створювати й примножувати культуру.

Сумовито-карі очі Божої Матері на мозаїці храму говорять про стривоженість намірами прибульців, які хотітимуть привласнити або зруйнувати те, що збудоване.

Після хрещення Русі князь Володимир в заможних і знатних русичів забирав дітей і віддавав до книжної науки.

З бідніших готували простих священників і дяків.

Боярських же дітей навчали за всіма правилами візантійської освіти й книжності.

Тут були школи в усіх великих і малих містечках і містах.

Київський княжий двір славився освіченими людьми – в усіх землях, при всіх дворах.

будував Софійський собор

хотів закласти бібліотеку при Софійському храмі

наказав переписати візантійські книги

засновував нові міста

Руський народ мав свою освіту ще з дохристиянських часів, а князі Володимир і Ярослав, згадані у творі, продовжували дбати про її розвиток.

Освіта в Київській Русі була започаткована князем Володимиром, а князь Ярослав продовжував дбати про її розвиток.

Руська земля славилася своїми величними культурними спорудами: Десятинною церквою, збудованою за часів князя Володимира, а за Ярослава ще була збудована й Софія Київська.

Русичами були написані перші книги ще в дохристиянські часи, а надалі князі всіляко підтримували переписування книг, а за часів Ярослава була заснована ще й своя бібліотека.

зброю

книги

Купці завжди перетинають дороги Русі.

Королі й князі – горнуться до нього й шукають дружби з ним, великим князем руським.

Європейські королі прагнть одружитися з доньками князя Ярослава, а дружинами синів стали дочки й сестри європейських правителів.

Проповідник говорить про цей собор. Каже, що Софія – церква дивна й славна всім окружним сторонам і такої другої не знайдеться в усім північнім краю – від сходу до заходу!

Просити про допомогу князя Ярослава.

Просити для норвезького королевича Гаральда руки князівни Єлизавети.

Горда

Примхлива

Він боявся відмови князя Ярослава віддати за нього заміж доньку.

Боявся відмови князівни Єлизавети: вона йому відмовила минулого разу.

Боявся відмови князівни Єлизавети: вона йому відмовила вже два рази.

Будучи дочкою князя Ярослава Мудрого, знала собі ціну й хотіла, щоб Гаральд проявив наполегливість і добивався її прихильності.

Хотіла, щоб Гаральд уславив своє ім'я лицарськими подвигами.

Хотіла, щоб її чоловіком був не тільки сміливий і відважний воїн, а й чоловік з вишуканим розумом та освітою.

золотокоса дівчина із золотою гривною на грудях

коса – як корона

горда красуня в золотій гривні

...розумні очі Єлизавети. У них неспокійно мерехтіли відблиски свічок.

Бідний Гаральд!.. Він знайшов славу сміливця на чужих полях. На всі землі прославив хоробрістю своє ім’я.

Він зі своїм військом завоював багато земель і підкорив багато народів.

Він склав навіть пісню про Єлизавету. Пісня Гаральда... То стогін серця...Воно билось у тій Гаральдовій пісні.

Державні інтереси: шлюб із князівною Єлизаветою був запорукою спокійного мирного майбутнього Норвегії.

Особисте почуття: велике й самовіддане кохання до Єлизавети, яке він довів і своїми подвигами, і своїми палкими почуттями, вилитими в пісні, і своєю вірністю.