Про якого літературного героя йдеться в цитаті? (підготовка до НМТ)

"... ходив усе зібганий у поясі, а люди прозвали його Переломаним..."

"Здоровенний козарлюга. Пика широка. засмалена на сонці; сам опасистий; довга, густа чуприна, піднявшись перше вгору, спадала за вухо. як кінська грива..."

"... Високий, огрядний собі пан, кругловидий, русявий; голова в кучерях, як у золотому вінку; очі ясні, веселі, як зорі; і вже чи ступить, чи заговорить, то справді по-гетьманськи..."

",,,Широкий у плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами несли в собі щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті..."

"Чоловічок сей був у короткій старенькій свитині, у полотняних штанях, чоботи шкапові попротоптувані – і пучки видно. Хіба по шаблі можна було б догадуватися, що воно щось не просте: шабля аж горіла од золота, да й та на йому була мов чужа...Тілько очі були якісь чудні – так і бігають то сюди, то туди і, здається, так усе й читають із підтишка чоловіка"

«Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших хуторах і селах. Одно тільки в нього неабияке — дуже палкий погляд, бистрий як блискавка. Ним світилася якась незвичайна сміливість і духовна міць, разом з якоюсь хижою тугою … »

«...молоде довгасте обличчя було рум’яне. Веселі сині,
як небо, очі світилися привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові. тонкий ніс, рум'яні губи - усе дихало молодою парубочою красою. Він був схожий з виду на матір..."»

"Се був сивий, як голуб, звиш 90-літній старець, найстарший віком у цілій тухольській громаді. Батько вісьмох синів, із яких три сиділи вже разом із ним між старцями…"

«Зараз мені – за сімдесят, мене термосить іноді ломота, руки дрижать, і на очі набігає сльоза. Тоді я наказую розтопити кану, кладу на підставку ноги і стежу вогники над деревом»

«Вірний вартовий із дегенеративною будівлею черепа. Мені видно лише його трохи безумні очі, але я знаю: ... — низенький лоб, чорна копа розкуйовдженого волосся й приплюснутий ніс. Мені він завжди нагадує каторжника, і я думаю, що він не раз мусів стояти у відділі кримінальної хроніки»

"...був уже легінь, стрункий і міцний, як смерічка, мастив кучері маслом, носив широкий черес і пишну кресаню»

«На зріст він був високий, тілом міцно збудований і смуглий на обличчі. Молоді м'які волосинки, неголені вже тиждень, надавали йому неохайного вигляду. Але брови мав густі, очі великі, сірі, чоло широке, губи чутливі. Темне волосся він одкидав назад, як багато хто з селюків і дехто тепер з поетів».