Пряма й непряма мова. Контрольний тест.

Пабло Пікассо сказав про творчість Марії Примаченко: «Я схиляюся перед цим дивом — мистецтвом геніальної українки» (І. Кагарлицький)

Емма Андієвська на презентації своїх робіт якось розповідала, що герої її картин народжуються вві сні (І. Мовчан).

Під час однієї розмови Кузьма згадав, що його машина нагадує будинок на колесах (К. Осадча).

«Мені було п’ятнадцять, коли я вперше зайшов до боксерської зали», — поділився цим фактом Олександр Усик (З журналу «Boxing news»)

Ольга Фреймут розповіла, що виховувати доньку Злату їй допомагає мама (Г. Коваленко).

«Добрий вечір вам»: заспівав позаду тоненький дівочий голос.

«Життя мені всміхалося, — говорив Франко, — а діти були промінням».

«Коли я сита, то така я добра», ковтнувши жертву, просичала Кобра.

Мама сказала: як же ж мені сумно, хочу побачити рідненьку сестру.

Тире.

Кома.

Крапка з комою.

Двокрапка.

«П,— а,— п.

А — П! — П! — П, а.

«П . — А » .

«П,— а,— п».

«П»,— а.

«А»,— п.

«П,— а.

«П» — а.

Будили дитину й казали: «Вставай та йди до школи. Сьогодні Наума, хай тобі наука на ум піде!» (За О. Воропаєм).

В той же час промовляв: «Святому — на пошану, а моїй дитині — на розум» (За О. Воропаєм).

«В день святого Наума добре починати вчитись: наука на ум іде»,— говорить народна мудрість (За О. Воропаєм).

Народна мудрість говорить про те, що в цей день, чотирнадцятого грудня, наука в школі на ум піде.

Якось я, втупившись у стіну, замріявся, складаючи перший в своєму житті вірш. Щось про змію, яку римував: «Я її вб'ю...» (За В. Сосюрою).

«Хай я зійду з глузду, але все ж буду поетом»,— подумав я. І я став поетом (В. Сосюра).

«Якщо я зможу зробити навіть дрібницю, щоб врятувати від знищення якусь тварину, я буду дуже щасливий»,— писав Джеральд Даррелл (За В. Снігарем).

Входячи в нову оселю з хлібом-сіллю в руках господар казав,— «Дай же нам Боже в добрий час у новий дім увійти хліб-сіль унести! Бережи Боже цю хату громом і грозою і потом і великим клопотом».

Пряма мова обов'язково має у своєму складі вигуки.

Чуже мовлення передане недослівно — це непряма мова.

Пряма мова не може містити у своєму складі вставні слова, звертання.

Слова, які вказують на того, кому належить висловлювання - пряма мова.

"Віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом,"- навчає Ліна Костенко.

Душа рікою вийшла з берегів. (О.Ольжич.)

У народній мудрості стверджується, що за тисячу років і камінь стирається, а народне слово – вічне.

"Прислів’я – правдиве слово, не користуватися ним – безтолково,"- навчає народна мудрість.

Тарас Шевченко писав, що раз добром нагріте серце вік не прохолоне!

О. Гончар писав, що «Мова — це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її».

Народна мудрість навчає,що дерево міцне корінням,а людина — друзями.

Іванна Петрівна запитала, хто купив Тетяні таке гарне плаття?

«Чи бачили таке, — сказав батько і, помовчавши, додав: — Готовий хлібороб, одним словом».

«Чи бачили таке, — сказав батько і, помовчавши, додав, — Готовий хлібороб, одним словом».

«Чи бачили таке, — сказав батько і, помовчавши, додав. Готовий хлібороб, одним словом».

Чи бачили таке, — сказав батько і, помовчавши, додав: — «Готовий хлібороб, одним словом».

«Васильку, а йди сюди» — гукнув з подвір’я батько.

«Голубчику, рятуй!» — тут простогнала Щука.

«Чого ти журишся?» — вона спитала тихо.

«Ніщо так не красить людину, як натхнення», — подумала Ярославна.

Земле, яка ти розкішна, весело засівати тебе хлібом - про це думала Меланка.

Меланка думала, що землю весело засівати.

Меланка думала, що земля розкішна, весело буде її засівати хлібом.

«Доброта — це найбільше досягнення людини, прекрасне і святе», — писав Іван Цюпа. - Іван Цюпа писав, що доброта є найбільшим досягненням людини, прекрасним і святим.

Сократ писав: «Заговори, щоб я тебе побачив». - Сократ писав, щоб я заговорив і він мене побачить.

Рая у свою чергу спитала: "Як ти розумієш щастя?" - Рая сказала, що ти розумієш щастя.