Пряма й непряма мова.

«Добрий вечір вам»: заспівав позаду тоненький дівочий голос.

«Життя мені всміхалося, — говорив Франко, — а діти були промінням».

«Коли я сита, то така я добра», ковтнувши жертву, просичала Кобра.

Мама сказала: як же ж мені сумно, хочу побачити рідненьку сестру.

Тире. 

Кома.

Крапка з комою.

Двокрапка.

«П,— а,— п.

А — П! — П! — П, а.

«П . — А » .

«П,— а,— п».

«П»,— а.

«А»,— п.

«П,— а.

«П» — а.

Будили дитину й казали: «Вставай та йди до школи. Сьогодні Наума, хай тобі наука на ум піде!» (За О. Воропаєм).

В той же час промовляв: «Святому — на пошану, а моїй дитині — на розум» (За О. Воропаєм).

«В день святого Наума добре починати вчитись: наука на ум іде»,— говорить народна мудрість (За О. Воропаєм).

Народна мудрість говорить про те, що в цей день, чотирнадцятого грудня, наука в школі на ум піде.

Якось я, втупившись у стіну, замріявся, складаючи перший в своєму житті вірш. Щось про змію, яку римував: «Я її вб'ю...» (За В. Сосюрою).

«Хай я зійду з глузду, але все ж буду поетом»,— подумав я. І я став поетом (В. Сосюра).

«Якщо я зможу зробити навіть дрібницю, щоб врятувати від знищення якусь тварину, я буду дуже щасливий»,— писав Джеральд Даррелл (За В. Снігарем).

Входячи в нову оселю з хлібом-сіллю в руках господар казав,— «Дай же нам Боже в добрий час у новий дім увійти хліб-сіль унести! Бережи Боже цю хату громом і грозою і потом і великим клопотом».

Пряма мова обов'язково має у своєму складі вигуки.

Чуже мовлення передане недослівно — це непряма мова.

Пряма мова не може містити у своєму складі вставні слова, звертання.

Слова, які вказують на того, кому належить висловлювання - пряма мова.