Практична робота .Розпізнавання їстівних та отруйних грибів своєї місцевості

Капелюшок матовий, трохи опуклий. Має червонуватий, коричневий, жовтий, лимонний або темно-помаранчевий колір. Вони мають міцну, соковиту м'якоть чистого білого кольору, який згодом змінюється на жовтий. Під шкіркою може бути темно-коричневої або червоної. Не має вираженого запаху.

Шапинка гриба , напівкуляста, згодом плоскорозпростерта, іноді з горбом у центрі, буро-жовта, жовтосіро-коричнювата або рудувато-коричнювата, темнолуската, особливо в центрі, по краю з пластівчастими залишками загального покривала. Пластинки трохи спускаються на ніжку, білуваті, далі світло-бежеві, рожевувато-кремові, червонувато-коричнюваті. Ніжка щільна, з віком жорстка, вгорі білувата, нижче — кольору шапки або темніша, пластівчастолуската, з часом майже гола, з білуватим нестійким кільцем. М'якуш білий, приємний на смак і запах.

Росте у листяних і хвойних лісах, садах, на пеньках, стовбурах, корінні дерев та чагарників великими, тісними групами; паразит. Вражена міцелієм гриба деревина світиться у темряві.

Один з найсмачніших грибів. Росте у соснових лісах. Його ви не сплутаєте з жодним іншим. У грибів - коричнева шкірка на шапинці, що вкрита слизом. Вона легко знімається.

Забарвлення оливкове, сірувате або зеленувате. Форма шляпки гриба може варіювати від плоскої до напівсферичної, краї її рівні, поверхня волокниста. Гриб має соковиту білу м'якоть, колір якої не змінюється при пошкодженні, а солодкуватий смак і запах виражені слабо.

Плодове тіло гриба приплюснуто-круглясте, 2—4—6(8) см у діаметрі, рудувато-сірувато-коричнювате або кольору горіха, дрібно-, зрідка крупнолускате, часто тріщинувате, щільне, всередині спочатку білувате, з неприємним запахом, пізніше оливкувато-коричневе, з світлішими тяжиками, далі коричневе, порохняве.Росте по всій Україні в листяних і хвойних лісах на узліссі, край доріг, з червня по листопад.

Шапка у діаметрі, напівсферична, пізніше опукло-подушкоподібна або плоскорозпростерта, брудно-біла, сірувата, сіра, оливкувато-сіра, повстиста, згодом гола. Шкірка з шапки гриба не знімаюєься. Пори спочатку жовті, пізніше криваво-червоні, при достиганні червоно-оливкові, від дотику синіють. Ніжка щільна, жовто-червона, з темно-червоною сіткою. М’якуш гриба білуватий, у ніжці вгорі жовтуватий, при розрізуванні на повітрі трохи червоніє, потім синіє, з неприємним запахом, з приємним смаком.