Повторення відомостей про фольклорні твори ( історичні пісні, думи). Творчість Т.Шевченка

народні ліро-епічні твори про важливі історичні події та реальних історичних осіб;

пісні, які виконувалися на честь Різдва Христового, Щедрого Вечора і Водохреща;

ліро-епічні твори сумовитого характеру з драматично напруженим сюжетом, у яких ідеться про фантастичні чи незвичайні події або життєві конфлікти;

це один із жанрів фольклору; нерівноскладовий, ліро-епічний народний твір, який від XV століття в супроводі ліри, кобзи чи бандури речитативом виконували. кобзарі.

1937 року, голодомор в Україні;

Другої світової війни та масову загибель учасників бойових дій і партизанського руху;

XV - XVI ст., коли український народ зазнавав тяжкого лиха від турецько-татарських нападників;

XVII ст., коли Україна зазнавала нападів польської шляхти.

Нового року;

Різдва Христового;

Великодня;

Покрови Пресвятої Богородиці.

Василь і Микола Литвини;

Остап Вересай і Михайло Кравченко;

Петро Ткаченко і Євген Мовчан;

Павло Носач і Гнат Гончаренко.

ліричний; твір, що виконаний під акомпанемент ліри - струнного музичного щипкового інструмента;

словесний, словниковий;

замальовка, невелика віршована пісенька; мовою александрійських учених - поетичний твір.

вільне віршування, без поділу на строфи.

уповільнення розповіді, що забезпечується частими повторами цілих фраз;

протяжне мелодійне проказування під супровід кобзи, бандури, ліри;

співзвучне закінчення рядків;

вивчення художньої форми фольклорного чи літературного твору, тобто особливості його побудови, композиції, художніх засобів, віршування тощо.

Життєпис Марусі Чурай складено за її творами та на основі переказів, легенд, усних спогадів її сучасників, записи яких не збереглися;

Життєпис Марусі Чурай складено за документами, які зберігаються в архівах на Полтавщині;

Життєпис Марусі Чурай складено за науковими розвідками істориків літератури;

Життєпис Марусі Чурай складено за автобіографічними матеріалами, спогадами рідних і близьких людей співачки

"Віють вітри, віють буйні", "Засвіт встали козаченьки", "Грицю, Грицю, до роботи", "Ой не ходи, Грицю";

"Чи не той то хміль", "Ой Морозе, Морозенку", "Максим козак Залізняк", "За Сибіром сонце сходить";

"Чи не той то хміль", "За світ встали козаченьки", "Та, ой, як крикнув же козак Сірко", "Пісня про Устима Кармелюка";

"Пісня про Байду", "Лимерівна", "Пісня про рушник", "Виростеш ти, сину".

Марусі Богуславці;

козакам-невільникам;

турецькому панові;

батькові Марусі Богуславки.

10 березня 1961 року в Петербурзі ;

9 березня 1814 року в с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії ( нині Черкаська область);

10 вересня 1894 р. в с. В’юнище (тепер м. Сосниці Чернігівської області);

25 лютого 1871 року в місті Новоград-Волинському (тепер Житомирської області).

Тарас Шевченко;

Карл Брюллов;

Василь Жуковський;

Євген Гребінка.